1896
Ольга Косач-Кривинюк
1896 року «частина молоді під керівництвом І. Стешенка і Лесі Українки заложила окрему українську соціал-демократичну групу».
Од Нового Року до 16 січня був у Києві брат Михайло.
Леся написала з Києва до Л. М. Драгоманової-Шишманової листа.
25 січня батько, пересилаючи Лесі з Колод[яжного] до Києва листа Світозара Драгоманова з припискою його матері, пише Лесі на вільній сторінці того листа.
26 січня в Києві, в будинку на розі Караваївської і Жилянської, відбулося весілля Людмили Михайлівни Старицької з Олександром Григоровичем Черняхівським. Леся була на весіллі дружкою. Познайомилася на цьому весіллі з боярином молодого Михайлом Васильовичем Кривинюком, що був потім Лесиним співчленом соціал-дем[ократичного] гуртка, а пізніше другом і побратимом Лесиним, а ще пізніше швагром, бо одружився 1905 року з її сестрою Ольгою.
29 січня Леся написала Л. М. Драгомановій листа.
24 лютого з Києва Леся написала до Л. М. Драгоманової листа.
26 лютого тітка Олександра Антонівна Шимановська пише Лесі з Умані, що вона має приїхати до Києва, щоб познайомитися з П[етром] В[асильовичем] Тесленком-Приходьком (чоловіком тітки Єлени, що, одбувши термін заслання, повернувся з Сибіру). З тіткою Єленою вона бачитиметься літом, а П. В. поїде на літо ще назад до Сибіру в справах, то вона хоче побачити його тепер.
4 березня Леся написала матері листа.
5 березня Леся написала до Аріядни Драгоманової листа.
У березні Леся приятелює з двома малими італійчиками, синами вуличної музикантки, з якими Леся познайомилася та заприязнилася ще зимою. Леся говорить з ними італійською мовою.
У квітні брат Михайло має їхати до Нижнього Новгороду працювати на виставці в метеорологічному відділі.
Леся увесь квітень була ще в Києві.
15 квітня Лесин батько писав матері про оренду Колодяжного (Колодяжанський маєток Лесиного батька взяв у оренду драгунський офіцер, ротмістр Ярчевський. Він з родиною жив у Колодяжному пізніше в старому домі, а Косачі в перебудованому з сільської хати «сіренькому» домику. Літо ж 1896 року Ярчевський був без родини і жив у флігелі, а Косачі в старому домі. Лесина мати і всі Косачі-діти були дуже незадоволені з цієї оренди і з того, що в їх садибу входить такий чужий елемент. Але з матеріальних причин батько мусів це зробити).
19 травня батько і всі молодші сестри й брат у Колодяжному. Брат Михайло в Н.Новгороді. Леся з матір’ю в Києві.
21 травня Леся ще в Києві, має скоро приїхати до Колодяжного.
28 травня з Колодяжного Леся написала до Л. М. Драгоманової-Шишманової листа.
7 червня брат Михайло вже на хуторі своєї жінки, повернувся з Н[ижнього] Новгороду, де був на виставці.
11 червня Олександер Петрович Драгоманов пише з Творок біля станції Прушків коло Варшави Лесиній матері про те, що коли Леся збирається до нього, то він з дружиною будуть дуже задоволені з її приїзду. Просить, щоб Леся привезла йому подивитися документ про прадіда Стефана Драгоманова, що був у переяславському війську. Пише, що у нього є документ про затвердження того прадіда на тій самій (?) посаді і документ про призначення діда (Якима Драгоманова) військовим товаришем.
12 липня Леся у Ол[ександра] Петр[овича] Драгоманова (психіатра) в Творках (велика психіатрична лікарня, де О. П. Драгоманов був лікарем). Папери про предків Леся переписала і передасть їх матері. Мати передавала Лесею О. П. Драгоманову батьків портрет (О. П. Др[агоманов] хотів замовити з нього копію для себе) і папір про прадіда.
22 липня Леся написала Л. М. Драгомановій листа.
22 липня Леся написала Л. М. Драгомановій-Шишмановій листа.
30 серпня батько пише з Колодяжного до Києва матері листа, що у Лесі дуже болить нога. Доктор Модест Пилипович Левицький сказав їй лежати 3-4 дні.
30 серпня Леся написала з Колодяжного до Л. М. Драгоманової листа.
1 вересня Леся написала матері листа.
12 вересня Леся написала сестрі Ользі листа.
15 вересня сестра Оксана пише Лесі до Колодяжного.
«В Києві, приїхавши, прибирали в хатах, не було де писати, потім ходили на Хрещатик купувати книжки, до Лисенків, і все не могла зібратися написати. Кату [кицьку] довезли добре, але тепер вона вже два дні, як зникла, дуже жалують за нею. Гамбаров живе в нас, він багато вчиться, бо матиме іспити». Оксана вже тиждень, як ходить до гімназії. Перший день молебень, другі дні задавали лише, а тепер уже настоящі занятія. Задають менше, ніж у підготовчому пансіоні, і Оксана скоро виучує завдання. В її – IV – класі 21 учениця. Оксана завжди снідає, або з дому бере, або в буфеті гімназіяльному. Лисенки заходять за Оксаною і разом ідуть до гімназії. Ліля теж ходить до гімназії, у неї за класну даму Орися Антонович. Оксані шиють білий хвартух, бо в гімназію приїде товариш міністра, то треба парадну форму. В Києві дуже тепло, навіть гаряче. Щодня ходять на Хрещатик купувати книжки і різні «чернушачії» [в магазині письмових приладів Чернухи] речі. «У Наталки [Вишинської-Гроздової] є дочка, але ми ще не бачили, бо Наталка поїхала до свого батька. У нас усі меблі оббиті плахтами, а на вікнах вишивані рушники. До нас кілька разів приходив галичанин Колесса». Гамбаров привіз з Кавказу Оксані, Лілі і Дорі подарунки. Оксана спить у одній хаті з Лілею, Микось у маленькій, мама у вітальні. Що робить (у Колодяжному) Дора? Муся [Лисенко] допитується про неї. Оксана цілує Лесю, папу і Дору. Дуже хоче спати і тому кінчає. «Будь здорова!»
18 вересня Леся написала матері листа.
19 вересня батько приписує на попередньому Дориному листі, що підганяє яко мога закінчення «сіренького» домика, але все ж туди ще нескоро можна буде перебратися. Під Лесиним домиком направили льох і туди дещо перенесли, але хат у домику ще не білили. Їх (батька, Лесю, Дору) ще не приспішують з вибиранням зі «старого» дому (де мала оселитися родина орендаря). Батько продав худоби на 321 крб., пошле матері 200 крб. на жовтень.
20 вересня Л. М. Драгоманова пише Лесі з Софії до Колодяжного з припискою до Лесиного батька, бо не знає, чи не виїхала вже Леся до Києва. Турбується за Лесине здоров’я, думає, що колодяжанська вогкість Лесі шкодить. Випровадила Зорю і дуже сумує за ним. Задурювалася прибиранням помешкання. Шишманови мають перебиратися до власного дому. Рада готується до конкурсу в рисувальну школу. Іван (Шишманов) бачив у Відні Зорю, що був там день проїздом. Іван у великому горі, бо помер його друг Матов. Міка (Дмитро Шишманов) дуже любить її, свою бабуню, і це їй велика втіха. Просить писати, бо турбується за Лесине здоров’я.
20 вересня з Колодяжного Леся написала до Л. М. Драгоманової-Шишманової листа.
Восени Лідія Шишманова дуже ніжно й прихильно закликає Лесю до себе.
28 вересня Леся написала до Л. М. Драгоманової листа.
2 жовтня Леся вже в Києві на Назарівській вулиці ч. 21, ліве помешкання з вулиці.
Батько пише Лесі. Як думав він з Лесею, так і вийшло, що у сестри Ольги в Києві вже нема грошей і тому батько пошле Лесі 50 крб. «щоб ви не голодали і щоб ти купила пальто». Хоч мама й пише, що скоро приїде з Колодяжного до Києва, але вона задержиться до 15 жовтня. Мама дуже мучиться руйнацією перебирання. Вже вибралися з великого дому до Лесиного і мама може відпочити. Батько поїде на 4 дні до Луцька на засідання Палати, то краще, щоб мама побула в Колодяжному.
В Колодяжному нічого особливого, тільки Варчина сестра заслабла, але не на тиф. Катеринин брат жениться. Будова сіренького домика кінчається. З города все збирають. Жиди з кіньми (що їх вони купують) водять і грошей не везуть, тому батько не посилає сестрі Ользі (за її коня), думає внести на книжку, щоб вона наскоро не потратила, бо свої 225 крб., каже мама, комусь уже позичила… «Такі вони щедрі у нас». Батько просить Лесю берегтися, не застуджуватися, більше їсти. «Будьте здорові і Богові милі!» кінчає свого листа.
6 листопада з Києва Леся написала до Л. М. Драгоманової листа.
В листі з 6 листопада батько пише, що дуже турбується за Лесине здоров’я.
7 листопада Леся написала до Лідії Шишманової, передаючії листа через руки.
24 листопада заарештовано M. В. Кривинюка.
В середині листопада Лесю вибрали членом Київського літературно-артистичного товариства [Киевское литературно-артистическое общество].
На початку грудня Лесю поклали до ліжка і почали впорскувати йодоформ.
7 грудня Леся написала до Л. М. Драгоманової листа.
21 грудня брат Михайло пише матері, що він збирає гроші, щоб літом бути «при Зеїску [при Лесі] над морем».
В цьому 1896 році Галя Ковалевська-Деген подарувала Лесі італійську книжку Ada Negri. Tempeste. Milano 1896. Написавши на ній: – «Любому товаришеві на спомин. 1896.
Nur der verdient sich
Freiheit, wie das Leben,
Wer täglich sie erobern weiss.
[Цитата з «Фауста» Й.В.Гете (частина 2, акт 5, сцена при дворі].
До кінця року Леся в Києві на Назарівській вул., ч. 21.
Підстави
1. В. Резанов. Леся Українка. Сучасність і античність. Ніжин, 1929. Ст. 17, примітка 5.
Листи
2. Лесин Лідії Шишмановій. 18 січня. Рукопис Лазаревського л. 85, ст. 234-235.
3. Батьків Лесі. 25 січня. Архів Олени Пчілки
4. Лесин Л. M. Драгомановій. 29 січня. Рукопис Лазаревського л. 86, ст. 236-237.
5. Лесин Л. M. Драгомановій. 24 лютого. Рукопис Лазаревського л. 87, ст. 238-239.
6. Олександри Антонівни Шимановської Лесі. 26 лютого. Архів Олени Пчілки
7. Лесин матері. 4 березня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2165/805.
8. Лесин Аріядні Драгомановій. 5 березня. Рукопис Лазаревського л. 88, ст. 240.
9. Батьків і сестри Дори матері. 22 березня. Архів Олени Пчілки
10. Брата Михайла матері. 16 квітня. Архів Олени Пчілки
11. Батьків матері. 1 травня. Архів Олени Пчілки
12. Лідії Шишманової Лесі. Травень. Архів Олени Пчілки
13. Батькова приписка матері на братовому листі до батька. 4 травня. Архів Олени Пчілки
14. Батьків матері. 15 травня. Архів Олени Пчілки
15. Батьків і сестри Ольги матері. 19 травня. Архів Олени Пчілки
16. Батьків і сестри Ольги матері. 21 травня. Архів Олени Пчілки
17. Лесин Лідії Шишмановій. 28 травня. Рукопис Лазаревського л. 89, ст. 241-242.
18. Брата Михайла батькові. 7 червня. Архів Олени Пчілки
19. Брата Михайла матері. 7 червня. Архів Олени Пчілки
20. Олександра Петровича Драгоманова матері. 11 червня. Архів Олени Пчілки
21. Олександра Петровича Драгоманова матері. 12 липня. Архів Олени Пчілки
22. Батьків матері. 13 липня. Архів Олени Пчілки
23. Лесин Л. M. Драгомановій. 22 липня. Рукопис Лазаревського л. 90.
24. Лесин Л. M. Шишмановій. 22 липня. Рук Лаз. л. 91.
25. Батьків матері. 30 серпня. Архів Олени Пчілки
26. Лесин Л. M. Драгомановій. 30 серпня. Рукопис Лазаревського л. 92, ст. 246-247.
27. Лесин матері. 1 вересня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2166/806.
28. Лесин сестрі Ользі. 5 вересня. Архів Ольги Косач-Кривинюк. № 9.
29. Брата Михайла матері. 7 вересня. Архів Олени Пчілки
30. Батьків матері. 11 вересня. Архів Олени Пчілки
31. Лесин сестрі Ользі. 12 вересня. Архів Ольги Косач-Кривинюк.
32. Сестри Оксани Лесі. 15 вересня. Архів Олени Пчілки
33. Лесин матері. 18 вересня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2167/807.
34. Л. М. Драгоманової Лесі з припискою батькові. 20 вересня. Архів Олени Пчілки
35. Лесин Лідії Шишмановій. 20 вересня. Рукопис Лазаревського л. 93, ст. 248-250.
36. Батьків матері. 21 вересня. Архів Олени Пчілки
37. Лідії Шишманової Лесі. Осінь після 20 вересня. Архів Олени Пчілки
38. Брата Михайла матері. 27 вересня. Архів Олени Пчілки
39. Лесин Л. M. Драгомановій. 28 вересня. Рукопис Лазаревського л. 94, ст. 251-252.
40. Тітки Олександри Шимановської Лесі. 2 жовтня. Архів Олени Пчілки
41. Батьків Лесі. 5 жовтня. Архів Олени Пчілки
42. Брата Михайла матері. 7 жовтня. Архів Олени Пчілки
43. Батьків матері. 6 листопада. Архів Олени Пчілки
44. Лесин Л. M. Драгомановій. 6 листопада. Рукопис Лазаревського л. 95, ст. 253.
45. Лесин Лідії Шишмановій (переданий через руки). 7 листопада. Рукопис Лазаревського л. 96, ст. 260.
46. Лесин Л. M. Драгомановій. 7 грудня. Рукопис Лазаревського л. 97, ст. 261-262.
47. Брата Михайла матері. 21 грудня. Архів Олени Пчілки
1896 Написано
26 червня с. Колодяжне Єврейська мелодія (Ти не мій! Розлучив нас далекий твій край).
17 липня Товаришці на спомин (Товаришко, хто зна, чи хутко).
21 серпня с. Колодяжне Ave regina! (Безжалісна Музо! Куди ти мене завела?). [Під чорнеткою цього вірша стоїть дата – 21 серпня 1896. ОКК]
Серпень Закінчено (писану вже в травні цього року) «Блакитну троянду».
Не пізніше серпня Про любов твою. З Надсона. Вставлено в «Блакитну троянду», тому й думаю, що не пізніш серпня, коли вона закінчена.
8 вересня Місто смутку. Проза. (Враження з пробування літом у дядька психіатра для збирання матеріалів для «Блакитної троянди».)
10 вересня То be or not to be? (Стій, серце, стій!).
12 вересня (?) Поет під час облоги (У місті панує велика тривога). [Думаю, що помилково писалося 12 травня, бо у листі з 18 вересня 1896 Леся пише: «недавно написала великого вірша «Поет під час облоги». ОКК]
15 вересня Грішниця (Колись давно в далекій стороні).
16 вересня О, знаю я.
16 вересня Хвилина розпачу (О, горе тим, що вроджені в темниці).
6 листопада La voix d’une prisonnière russe. Petit poème en prose, dédié aux poètes et artistes qui ont eu l’honneur de saluer le couple impérial russe а Versailles. (Цей твір Леся послала при листі з 6 листопада 1896 до Л. М. Драгоманової, просячи її послати в якусь газету чи журнал у Франції. Невідомо, що з ним сталося). [Вперше надруковано в газеті «Слово» ч. 8, 1946 (Регенсбург), потім у Львові, 1947. Ред.]
25 листопада Слово, чому ти не твердая криця?
25 листопада Fiat nox. («Хай буде тьма!» сказав наш бог земний).
26 листопада На вічну пам’ять листочкові.
28 грудня З пропащих років. 1. Я знаю, так, це хворії примари.
28 грудня Як я умру, на світі запалає… (недрук.). [Надрук. 1947. Ред.]
1896 Ангел помсти (У темряві таємній серед ночі).
1896 Відгуки. (Пролітав буйний вітер над морем).
5 грудня Братові й сестрі на спомин (Мені в сю ніч приснився ясний місяць).
1896 Надруковано
Щастя (Оповідання). «Складка» – альманах. Спорудив К. А. Білиловський. X. 1896, стор. 64-68. [помилково підп. Чайченко].
Давня казка. «Житє і слово», т. 5, кн. 6, стор. 442-453.