1881
Ольга Косач-Кривинюк
Од початку року до другої половини вересня Леся Українка жила в Луцьку.
2 січня Леся написала листа до бабуні.
На початку січня у Лесі вперше почала боліти права нога. Вважали, що то «гострий ревматизм», робили ванни і втирання. Спочатку були такі гострі болі, що Леся аж плакала, не вважаючи на свою терплячість. Потім стало легше, Леся вже не плакала, але її ще купали й мастили який час. Потім Леся ніби зовсім видужала і була до виїзду з Луцька, в другій половині вересня, здорова, але худенька, бліда, слабенька.
В другій половині вересня Лесю з матір’ю, братом Михайлом і сестрою Ольгою батько одвіз до Києва, де вони оселилися на Стрілецькій вулиці в домі Солонини (ч. 26).
В кінці листопада і на початку грудня Леся з матір’ю була кілька день у Луцьку, куди вони поїхали з Києва одвідати батька.
До кінця грудня Леся в Києві.
В 1881 році Лесину тітку Єлену перевели етапом із заслання в місті Пудожі Олонецької губ. на заслання до Сибіру на 5 років. Там вона була в м. Ялуторовську Тобольської губ., а потім у м. Тюмені.
Підстави
1. Родинні перекази.
Листи
2. Лесин бабуні. 2 січня Рукописний відділ Інституту літератури (копія).
3. Лесиного батька матері. 20 січня. Архів Олени Пчілки
4. Лесиного батька матері. 23 січня. Архів Олени Пчілки
5. Лесиного батька бабуні. 25 вересня. Архів Олени Пчілки
6. Лесиного батька бабуні. 22 жовтня. Архів Олени Пчілки
7. Лесиної матері і Лесин з Луцька бабуні. 2 грудня. Архів Олени Пчілки
8. Деятели революционного движения в России. Био-библиографический словарь. M. 1930, т. II, вып. 2-й, ст. 658-659.