1871

Ольга Косач-Кривинюк

13 лютого народилася Лариса Петрівна Косач, по чоловікові Квітка, літературний псевдонім – Леся Українка, на Волині в м. Звягелі (Новограді-Волинському) на Случанській вулиці в д. Окружка, де вона й жила два перші роки свого життя.

[При Лесиному народженні була бабуня Лесина і вона хрестила Лесю. За хрещеного батька Лесі був якийсь старий генерал (не близький приятель чи знайомий, а запрошений, певне, за поважність, щоб підходив до поважної хрещеної матері), а зовсім не Лесин дід Антін Григорович Косач, як сказано в Рукописі Лазаревського ОКК]

[1928 року літом я з матір’ю була в Звягелі. Ми знайшли дім Окружка і в ньому мати моя показала ту кімнату, де народилася Леся. Мій син Михайло Кривинюк, що теж був з нами, сфотографував (з доручення Музею діячів українського мистецтва і науки) той дім з різних боків і деякі звягельські краєвиди. Малярка Віра Олексіївна Волянська (онука Михайла Федоровича Комарова) їздила з нами до Звягелю і намалювала олійними фарбами дім Окружка і тушем стародавню українську дерев’яну церковцю з «опасанням», (ганок навколо церкви), яку добре пам’ятала Леся. Дзвіничка до тої церкви стояла по другий бік вузького яру, і од церкви до неї треба було йти містком, положеним через той яр. Фото і олійний малюнок ми передали до Музею діячів українського мистецтва і науки, і вони мусять бути там, де все майно того музею (тобто в Київському історичному музеї), якщо не знищилися в той час, як те майно поневірялося по горищах та підвалах Лаврського «Музейного містечка» після арешту та заслання завідувачки музею п. Рудинської. Рисунок церковці – моя власність, переховувався у мене, а тепер я передала його до бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.

Лесина племінниця, дочка її сестри Ізідори, Ольга Борисова 1928 року намалювала олійними фарбами ту кімнату в домі Окружка, в якій народилася Леся. Цей малюнок і фотографічні негативи я передала восени 1943 року на схов до бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові разом з рисунком церковці.

Казали нам пізніше звягельчани, що на домі Окружка після тих наших одвідин і за вказівками матері нашої прибито меморіальну дошку про те, що там народилася Леся Українка.

Про церковцю ж казали на початку червня 1941 року, що її зруйнували, і вже нема й сліду від неї. ОКК]

31 серпня народилася у Драгоманових у Гейдельберзі дочка Ольга.

14 вересня, як видно з листів, Лесина бабуня збиралася «на днях» їхати до Косачів у Звягель на зиму, чи й на цілий рік, побувавши літом у Гадячому.

Підстави

1. Лесин власноручний запис у книжечці «L’année poétique», власність Аріядни Драгоманової-Труш. [В тій книжечці проти 25 лютого нового стилю Леся власноручно написала: «Larisse Kossatch. Née en 1871 (13 février vieux style)». Писала вона теє під час свого пробування в Софії 1894-95 рр., коли до старого стилю дат додавалося 12, а не 13 (як тепер), днів, щоб одержати дату нового стилю, отже, 13 лютого ст. ст. – 25 лютого нового стилю. ОКК]

2. Лесин лист до Кобилянської з 13-26 лютого 1902. Коп. Д. л. 29. [В тому листі Леся пише 13 ст. ст. – 26 нов. ст. лютого 1902 року: «…сьогодні «урочистий» день моїх роковин. Сьогодні я скінчила 31 рік.» ОКК]

3. Петро Одарченко. Деякі дати з молитовника П. Драгоманова. «Наші Дні» 1943, ч. 10, ст. 11. Львів.

4. Родинні перекази. [Що Леся народилася 13 лютого 1871, пам’ятали і вона сама, і батьки, і всі ми. Те «нещасливе» 13-те згадувалося завжди й тоді, коли сама Леся чи хтось інший говорив про те, яка вона невдачлива. Дочка брата Михайла, Євгенія, теж народилася 13 лютого, і завжди всі казали: «так, як Леся». ОКК]

5. Архів Драгоманова. Т. І, листи 46, 49.