Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Хвилина розпачу

Леся Українка

О горе тим, що вроджені в темниці!

Що глянули на світ в тюремнеє вікно.

Тюрма – се коло злої чарівниці,

Ніколи не розіб’ється воно.

О горе тим очам, що звикли бачить зроду

Каміння сіре, вогкий мур цвілий!

Їм сірим здасться все, як небо у негоду,

І світ, немов тюремний двір малий.

О горе тим рукам, що звикли у неволі

Носить кайдани ржаві та важкі,

На волю вирвуться, і там бридкі мозолі

Їм нагадають, хто вони такі.

О горе тим, що мають душу чесну!

Коли вони ще вірять у богів,

Благати мусять силу ту небесну:

«Пошли нам, боже, чесних ворогів!»

О горе нам усім! Хай гине честь, сумління,

Аби упала ся тюремная стіна!

Нехай вона впаде, і зрушене каміння

Покриє нас і наші імена!

16.09.1896


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 138 – 139.

Поезія вперше опублікована у 1897 р. в журн. «Житє і слово», т. VI.