Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Єврейська мелодія

Леся Українка

Ти не мій! розлучив нас далекий твій край,

І вродлива чужинка забрала!

Ти там, може, знайшов незаказаний рай,

Я ж без тебе, мов квітка, зів’яла.

І зостались мені лиш пісні та думки…

Ті пісні наші бранці зложили,

Прислухаючись, як край Євфрату-ріки

Вавілонськії верби шуміли.

Ті пісні не співались, у дні жалібні

Арфи висіли смутно на вітах

І гойдались, неначе журились, сумні,

По веселих утрачених літах.

На мовчазних устах не лунав тихий спів,

Він на крилах думок у пустиню,

У зруйноване божеє місто летів

І оплакував рідну святиню:

«Ти в руїнах тепера, єдиний наш храм,

Вороги найсвятіше сплямили,

На твоїм олтарі неправдивим богам

Чужоземці вогонь запалили.

Всі пророки твої від тебе відреклись,

І левітів немає з тобою.

Хто погляне на стіни, величні колись,

Покиває, сумний, головою.

Ти не наш, але вірними будуть тобі

На чужині ізраїльські люди, –

Що господь сам обрав за святиню собі,

Те довіку святинею буде!»

Милий мій! ти для мене зруйнований храм,

Чи я зрадити маю святині

Через те, що віддана вона ворогам

І чужій, неправдивій богині?

26.06.1896


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 146.

Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1898, кн. 5, с. 146 – 147 під назвою «Жидівська мелодія» [Мороз М.О. Літопис життя та творчости Лесі Українки. – К. : 1992 р., с. 212].

Автографа – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 644 (чорновий), та два ідентичних чистових – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 642 та № 643.

Дата чорнового автографа – 21.06.1896. Колодяжне.

Подається за збіркою «Думи і мрії», стор. 86 – 87.

Додаткові коментарі…