16.03.1896 р. До матері
| Київ | 4/III 1896 |
Люба мамочко!
Отримала я твою записку. О[льзі] А[нтонівні] передала зараз твоє рішення про гроші. І. В. просив написати тобі, що пані, котра тобі дала той білет, що то ради нього у банк треба було їздити, требує його назад, бо їй потрібні гроші, то якби ти могла вернути їй сей білет, зроби се скоріше. До нас приїхав Петро Васильович, а в четвер – 7-го – виїздить до вас у Колодяжне, так що, певне, 8-го, у п’ятницю, буде у вас, добре, якби Ви коні вислали. Він нам усім сподобався, не можна й рівняти до Іларіона Васильовича! З поводу сього візиту приходили до нас і Приходьки; він ще гірше лемішкуватий став, а вона пристарілась і споганіла дуже. Брата вони якось оригінально вітають, якби на мене, то я б плюнула і не заходила б до них більше. От уже Heimkehr!..
Наум[енків] вечір нібито був, та вийшов один сором. Наум[енко] се пречував і не зважився викликати тебе. Галичанка не тільки не співала, але й на вечорі не була, бо як хор чогось розстроївся, то її не вважали потрібним запросити, одним словом – єт! Більше жодних вечорів не було, бо не витанцьовувалось. Концертів усяких множество, та я щось на них не ходжу. У нас тепер тьотя Саша, приїхала на три дні для побачення з Петром Васильовичем. Діти учаться добре, у Микося по латині «4», по іншому «4» і «4+», cela va, n’est ce pas? Більше, «слава богу, нічого нового». Блузку я собі одну перешила, а другу, коли хочеш, нову пошию, отримавши гроші. Тим часом бувай здорова, цілую тебе, папу і Дорочку.
Твоя Леся
Ми хутко писатимем Дроздикові, тепер щось ніколи, тим часом спасибі йому за лист. Чи багато уліт наулічено?
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 338 – 339.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 166 – 167.
Подається за автографом (ф. 2, № 161).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 352 – 353. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
І. В. – Іларіон Васильович Тесленко-Приходько, брат чоловіка Лесиної тітки Олени Антонівни Косач (Тесленко-Приходько).
Петро Васильович – П. В. Тесленко-Приходько, чоловік Олени Антонівни Косач (тьоті Єлі). Одружилися вони на початку 1884 p., перебуваючи на засланні в Сибіру.