Блакитна троянда

Леся Українка

Драма в 5 діях

Дійові люди

Любов Олександрівна Гощинська – панна, сирота, 25 літ.

Олімпіада Іванівна Колчевська – її тітка, стара вдова, живе при ній.

Орест Михайлович Груїч – молодий письмовець, недавно скінчив університет.

Марія Захарівна Груїчева – його мати, не дуже стара, енергійна на вид жінка.

Сергій Петрович Милевський – bonvivant середнього віку, в часі «других молодощів».

Олександра Вікторівна (Саня) Крашева – молода панна, учениця музикальної школи, товаришка Любові.

Острожин – літератор, журналіст, старший по виду, ніж по літах.

Андрій Борисович Крицький – студент, кінчаючий, товариш Любові.

Яків Григорович Проценко – старий лікар, приятель Любові і її тітки.

Надежда Петрівна – знайома пані на водах.

Психіатр – молодий лікар на водах.

1-ша панночка.

2-га панночка.

Хлопчик, Дівчинка – вуличні діти.

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 3, с. 9 – 111.

Вперше надруковано в альманасі «Нова рада», К., 1908, с. 387 – 452.

В архіві зберігається чорновий автограф повної, остаточно відредагованої редакції твору (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 773) та два чорнових начерки (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 17 – 18). В автографі – ряд авторських правок, дописок, закреслень, які свідчать про велику роботу над драмою. У кількох місцях збоку є приписки-зауваження рукою М.П.Старицького, які Леся Українка частково прийняла; крім того, на полях зустрічаємо авторські помітки для переписувача про послідовність розміщення тексту. Вивчення чорнового рукопису та аналіз викреслених місць засвідчує, що окремі вилучення, певне, були зроблені з цензурних міркувань. Так, у першій дії знято кілька реплік явно політичного відтінку (щоб їх побачити, клацніть кнопку «Автограф»). Крім цього, в 1 дії – вихід 13 – викреслений перший варіант розповіді про образ блакитної троянди, що виступає в п’єсі як втілення погляду на кохання. У ранньому варіанті цей образ був наповнений середньовічними атрибутами. Але в російському перекладі, зробленому через 2 роки, ця розповідь відновлена. До речі, і ремарка з наспівуванням «Марсельєзи» відновлена в цьому перекладі; отже, вона була знята не в порядку політичної самоцензури.

Чорнові начерки (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 17 – 18) являють собою попередній план драми та матеріали до неї (виписки з наукових робіт з психіатрії, нотатки). В автографі № 17 знаходимо попередні варіанти заголовка драми: «Нічні метелики» – «Гордіїв вузол» – «Блакитна троянда».

Дата в автографі № 773 – «31 августа 1896 року, Колодяжне».

Подається за першодруком.

«Блакитна троянда» – перший драматичний твір поетеси і перша психологічна драма в українській драматургії. Леся Українка з особливим почуттям ставилася до цього твору, приділяла йому багато уваги, наполегливо домагалася його сценічного втілення, сама зробила переклад його російською мовою (щоб його побачити, клацніть селектор мови вгорі сторінки на кнопці «російська мова»).

Вперше «Блакитна троянда» поставлена на сцені 1899 р. трупою М. Л. Кропивницького. В офіційній критиці п’єса не здобула позитивної оцінки, її вважали невдалою, несценічною, вбачали в ній суміш натуралізму з українською мелодрамою.

До 100-річчя з дня народження Лесі Українки (1971 р.) «Блакитна троянда» була поставлена Львівським українським драматичним театром ім. Заньковецької.