У пущі

Леся Українка

Драматична поема

Діячі:

Річард Айрон – скульптор.

Едіта – його стара мати.

Крістабель – його сестра, вдовиця.

Деві – син Крістабелі, підліток.

Джонатан – скульптор, товариш Річарда.

Джошуе Кембль – старий приятель родини Айронів.

Джоанна (Дженні) – його дочка, молода дівчина.

Ріверсова жінка.

Годвінсон – учитель і проповідник.

Калеб Педдінтон – найстарший літами громадянин в колонії.

Джірімая Ортвін, Джон Мільс, Метью Фільдінг, Абрагам Сміт – найповажніші громадяни в колонії в країні Масачузеті.

Магістер – учитель лічби в Род-Айленді.

Брайд – органіста й учитель співу там же.

Бруклі – швачка.

Чарлі – ученик Річарда.

Другий ученик.

Мак Гарді, Джонс, О’Патрік – громадяни в Род-Айленді.

Мессер Антоніо – торговий посол з Венеції.

Індіанка – дикарка, молода дівчина.

Громадяни в Масачузеті, школярі в Род-Айленді.

Діється в XVII ст. в Північній Америці; перші два акти в невеличкій колонії в Масачузеті, останній – в Род-Айленді.

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1976 р., т. 5, с. 9 – 134.

Вперше надруковано в «Літературно-науковому віснику», 1910 р., кн. III, стор. 481 – 500, і кн. IV, стор. 3 – 45.

Задум твору виник, очевидно, десь наприкінці 1894 р., коли Леся Українка працювала над статтею про англійського поета, публіциста і державного діяча Джона Мільтона (1608 – 1674), вивчала матеріали, що стосуються його життя і творчості, зокрема працю А. Штерна «Milton und seine Zeit» та книжку Т. Карлейля «Oliver Cromwell's letters». Студіюючи історію Англії епохи буржуазної революції XVII ст., поетеса звертає увагу на постаті англійського поета Георга Віттера (1588 – 1667) та видатного борця за свободу вірувань в Англії Роджера Вільямса (бл. 1600 – 1684). Джон Мільтон, Георг Віттер, Роджер Вільямс, певною мірою, стали історичними прообразами головного героя драми Річарда Айрона.

Робота над драмою була розпочата в 1897 р. і з великою перервою тривала до 1909 р. Вивчення чорнового автографа твору (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 807), який має заголовок «Скульптор», свідчить про те, що протягом 1897 – 1898 рр. були написані 1, більша частина 2 та 3 дії. Потім у зв’язку з хворобою поетеси робота була надовго відкладена і поновлена лише 1907 р. В листі до матері від 10.09.1907 р. Леся Українка писала:

Під впливом «осаждающих» мене просьб від деяких редакторів збірників (очевидно, мода на альманахи вернулася) я заходилась кінчати не тільки ту драму, що сей рік почата, «Руфін і Прісцілла», але й почату та відложену в довгий ящик драму про скульптора серед пуритан, і взялася за неї ретельно, бо щось мені чується, що як не скінчу тепер, то так воно вже й залишиться, а мені її шкода – es liegt mir doch etwas daran.

Письменниця, поновивши роботу, не тільки дописує незавершену раніше дію 2 (в автографі кінцева сцена суду пуританської громади над Річардом має дату 14.10.1908 р.), а й суттєво переробляє всю драму. Драма була закінчена, очевидно, 1909 р. На останньому аркуші автографа невідомою рукою поставлена дата: «1897 – 1909».

Текст чорнового автографа, що має численні виправлення, закреслення та дописки, а також уривки первісного варіанта драми, які зберігаються разом з автографом, дають можливість визначити напрям, у якому йшло її подальше доопрацювання, зрозуміти ідейні й творчі пошуки Лесі Українки.

Більшість переробок у тексті була пов’язана з трактуванням образу головного героя, з висвітленням тих причин, що зумовили занепад таланту Річарда Айрона. Так, наприклад, у первісному варіанті дії 2 було місце, в якому досить виразно звучав мотив несумісності «святого хисту» й утилітарних потреб «юрби», що нібито завжди ворожа мистецтву.

В процесі роботи над твором певних змін зазнає і образ Дженні Кембль. У первісному варіанті вона, хоч і несміло, все ж пробує захищати Річарда перед батьком. Про це свідчить такий уривок з дії 1, що пізніше був суттєво перероблений (щоб його побачити, клацніть кнопку «Автограф»).

Працюючи над твором, Леся Українка вносила й інші зміни, про що свідчать чорновий автограф, а також уривки первісного варіанта драми. Так, спочатку дія відбувалася не в Массачусетсі, а в Меріленді, Річард вчився не у Венеції, а у Флоренції. Головні дійові особи не мали власних імен. Було: Мати замість Едіта, Сестра замість Крістабель, Чоловік замість Гопкінс, Скульптор замість Джонатан. Джонатан був учнем, а не другом Річарда; Антоніо, який звався Мікеле, був учителем Річарда у Флоренції, а не купцем, Дженні Кембль була нареченою Річарда, сеньйора Кароліна звалась Анджеліна.

Не відразу був знайдений і заголовок драми. Разом з автографом зберігається окремий аркуш, на якому є напис: «Річард (чорновик)». Під заголовком до дії 1 рукою К. В. Квітки написано ще кілька варіантів: «Артист», «Життя артиста», «У пущі», «За океаном», «Забута трагедія», «У шурхах», «Річардсон», «Похований артист». Заголовок «У пущі» – підкреслений.

В архіві Лесі Українки зберігаються також підготовчі матеріали до драми: виписки англійською мовою з книги «Thomas Carlyle. Oliver Cromwell's letters, vol. I – V» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 809); список творів Джона Мільтона і літератури про нього (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 810); незакінчена стаття Лесі Українки про Джона Мільтона (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 868); писаний невідомою рукою конспект російською мовою Роджера Вільямса «The bloody Tenent of Persecution for Cause of conscience» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 811); незакінчена стаття М. П. Драгоманова про Роджера Вільямса (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 812); бібліографія і виписки М. П. Драгоманова для цієї статті (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 813); уривок друкованої книжки невідомого автора «Footprints of Roger Williams» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 814); а також книжка «Alfred Stern, Milton und seine Zeit», Leipzig, 1877, т. І, у двох частинах, з рясними помітками Лесі Українки.

Датується за автографом 1897 – 1909 роками.

Подається за першодруком, звіреним і уточненим за чорновим автографом.

Масачузет (Массачусетс) – штат Північної Америки.

Род-Айленд – штат Північної Америки.