1912

Ольга Косач-Кривинюк

6 січня сестра Ізідора пише Лесі в Хоні, дякує їй за листа. Думає, що він розминувся з грішми, бо як Ізідора була в Колодяжному, то брат Микола казав, що вже послав Лесі гроші. Полотно і нитки (що, очевидно, Леся просила) Ізідора пошле Лесі на цих днях, а дріжчі [дріжджі?] з Кишинева.

21 січня Леся з К. Квіткою переїхали до Кутаїсу (Джаяновський пер[еулок], д. Чхеїдзе), де була до середини жовтня.

1 березня Леся написала сестрі Ользі.

12 березня Леся написала до матері.

14 березня Леся написала «секретку» до M. C. Грушевського (на ній нема поштових штемпелів, очевидно, се та записка, що Леся пересилала в листі до матері, просячи передати).

18 березня сестра Ізідора писала Лесі.

23 березня Леся писала сестрі Ользі.

31 березня Павло Борисович Шимановський пише Лесі до Кутаїсу, що не може віддати Лесі свого довгу, бо не має грошей: він без посади, а лісу продати не дозволив лісоохоронний комітет.

13 квітня Кобилянська написала до Лесі.

15 квітня якась хвора жінка, що з нею Леся познайомилася в Єгипті, пише російською мовою Лесі дуже прихильного листа з Швейцарії (Weesen. Grand Hôtel Weesen).

22 квітня відбувся шлюб Лесиної сестри Ізідори з Юрієм Григоровичем Борисовим. На весільній учті написали колективне привітання Лесі до Кутаїсу (Джаяновський пер. д. Чхеїдзе).

3 травня і 29 червня Леся писала М. В. Кривинюкові.

3 липня сестра Ольга пише К. Квітці, що вона бере на себе (щоб звільнити Лесю од прикрих розмов) мобілізацію коштів на Лесину подорож до Єгипту. Мати, Микола, Оксана, Ізідора мають оддати Лесі свій довг, сестра Ольга (що вже свій довг давно віддала) дасть просто своїх 600 крб., що має вільні.

Ольжин малий син Михальо одразу пізнав Лесю на картці. Він до Лесі відноситься особливо прихильно та ніжно, як ні до кого. Ользі це дуже приємно. Очевидно, він інстинктивно відчуває, що Леся на таке відношення заслуговує, як ніхто.

26 липня Леся написала сестрі Ользі.

11 серпня М. В. Кривинюк подарував Лесі книжку Сергія Єфремова «Історія українського письменства». Надписав її: «Дорогій Лесі Косач-Квітці. Од М. Кривинюка 11/VIII 1912.»

В кінці серпня жінка брата Миколи пише Лесі (російською мовою), що хоче прислати Лесі свої записи колодяжанських пісень для перегляду і поради, що з ними робити. Скаржиться, що Лесина мати поставилася до цієї справи неуважно і скептично. Микола працює в земстві, в Колодяжному господарює його друг Володимир Просяниченко. Вона з 4-літнім сином «бездельничают». У Володимира Просяниченка був трус, а потім у Миколи. Микола хотів було вибиратися до Державної думи, а тепер роздумався. В «сіренькому» домику в Колодяжному буде школа з 15 вересня, а поки що він ремонтується. Літом ремонтувався великий дім, він змінив свій вигляд і всередині і знадвору.

2 вересня сестра Ольга писала Лесі. «Позавчора» вона з сином Михальом приїхали до Києва. Всі і все в доброму стані. Цими днями був у Києві і в Ковелі дядя Гриша і вніс значну частину грошей за Пасіку (маєток Лесиного діда Антона Григоровича Косача, який Григорій Ант[онович] Косач купував у братових спадкоємців і сестер, сплачуючи їм за їх частини), тому всі наші мають змогу і охоту послати Лесі свої довги і пайки. Рівночасно з цим листом сестра Ольга посилає Лесі 380 р. (200 р. од Дори і 180 Микосів довг), мати має послати сама Лесі 200 р. Ольга просить сповістити, чи Леся одержить гроші від матері, якщо ні, то вона пошле своїх 200 рублів.

Оксана в Колодяжному, через кілька днів буде в Києві; Ольга спитає, чи віддасть вона тепер свій борг Лесі, як ні, то Ольга пошле за неї. Отже цими днями Леся матиме всю суму, потрібну для поїздки до Єгипту і Ольга радить їй їхати якнайшвидше, поки Дарданели одкриті і можна їхати, бо, може, через якийсь час через «прокляту війну» закриють Дарданели. Було б добре, щоб Леся пробула в Єгипті якнайдовше, якнайраніше поїхавши і якнайпізніше вернувшися. Коли для цього весною треба буде ще грошей, то Ольга зовсім легко могтиме їх Лесі послати.

Оксана задержалася в Колодяжному, бо її дочка Оксаночка захворіла на живіт. З нею в Колодяжному тьотя Саша. Оксана приїде до Києва, а з Києва з Ольгою (що була тоді у відпустці в Києві) поїде до Лоцманської Кам’янки. Сестра Ізідора має з Погребища (де тоді жила, бо там її чоловік мав службу) приїхати до Києва 17 вересня, як її чоловік поїде на сільськогосподарську виставку. Микось приїхав до Києва «вчора» рано (привіз гроші, що дав дядя Гриша) і зразу хотів їхати назад, але Ольга не пустила його, бо він слабий: їздив у літньому пальті і захопив лихорадку. Тримає його Ольга в хаті, поїть хіною і аспіриною. Але, певне, вирветься і «сьогодні» поїде таки. Каже, що в листопаді поїде з Володимиром Просяниченком подорожувати з господарською метою, то заїде до сестер Ольги і Ізідори.

В Колодяжному в сіренькому домику одкрилась школа. Микосева жінка Наташа нібито навчилась ткати на кроснах і тче якісь рушники. «Дав би то Бог, щоб хоч чим-небудь зайнялась», пише Ольга. Мати зайнята, як звичайно. Дядина (Л. М. Драгоманова) журиться війною в Болгарії, бо й чоловік Лідин і син (Шишманови Іван і Дмитро) взяті до війська. Чоловік, то ще буде в гарнізоні, а син піде в бої. Шкода хлопця. Тьотя Єля ще за кордоном. Погода в Києві мерзенна, і Ольга боїться, що така сама й на Кавказі, а Лесі це погано. Просить Лесю ще раз їхати до Єгипту скоріше.

20 вересня Леся писала до сестри Ольги.

2 жовтня мати посилає Лесі до Кутаїсу 200 крб. Це ті гроші, що про них мати писала в останньому листі. Мати пише, що у них удома в Києві нічого особливого, а чужі драми прикро встрявають у життя: у п. Гната (Хоткевича) був роман з панею галичанкою, тепер вона його покинула і повернулася до синів (один студент 1-го курсу), а п. Гнат «в огорчении», а що мало має приятелів, окрім нас, то чим його розважати? Приїхав Михальо Кривинюк (син сестри Ольги), такий самий, хоч і підріс. В Києві і Микось, – член управи, і господар, і наш орендар. Став ще довший, бо дуже худий, – не знає мати чого. Коли б перестав курити. Мати посилає Лесі і Ф. С. Карповій свої узори.

5 жовтня Леся в листі до сестри Ольги між іншим писала.

6 жовтня господиня пансіону в Гелуані, пані Хуторська пише Лесі до Кутаїсу (Джаяновський пер[еулок] д. Кікодзе), щоб Леся приїздила і сповістила про свій приїзд, що їй буде кімната пані Горської за 90 крб. на місяць без оплати лікаря. В цій хаті Леся була перший рік. Південно-східня хата з терасою на схід. Ярини [?] цього року, здається, не приїдуть, Віктор Борисович [?] хоче спробувати пробути зиму на Кавказі.

6 жовтня Наталія Григорівна Косач, Лесина братова, написала Лесі листівку. Сестра Оксана і тітка Олександра Шимановська в Колодяжному.

9 жовтня Галина Комарова написала Лесі, просить Лесю заїздити до них в Одесу, їдучи до Єгипту.

10 жовтня Леся написала сестрі Ользі, що мас їхати до Єгипту. В Одесі буде 16 або 23 жовтня, з Одеси виїде 19 або 26 жовтня.

11 жовтня Лесі видано в Кутаїсі закордонний пашпорт.

12 жовтня сестра Ольга пише Лесі з Києва, де вона у відпустці і вчиться англійської мови в тієї самої вчительки (міс Новерн), що й Леся вчилася зимою 1893-1894 р.р. Вчителька досі пам’ятає Лесині надзвичайні здібності до мови і те, як багато Леся навчилася тоді з нею за 3 місяці.

15 жовтня присяжний повірений Ярин В. Б. (очевидно той, про якого згадувала в листі до Лесі Хуторська) писав Лесі з Сухуму до Кутаїсу.

Між 16 і 25 жовтня Леся була кілька днів в Одесі, спинялася в Маргарити Комарової-Сидоренко (Кузнечна вул., ч. 21). Лесині сестри Ольга й Ізідора виїздили до Одеси на побачення з нею.

25 жовтня Леся виїхала з Одеси до Єгипту на пароплаві «Чихачев».

28 жовтня Леся писала сестрі Ользі з Царгороду.

О 4-ій годині дня 28 жовтня Леся мала виїхати з Царгороду. 29 жовтня Леся мала бути в Дарданелах, до Александрії мала приїхати з запізненням на добу.

8 листопада Леся пише сестрі Ользі вже з Гелуану (Villa Tewfik).

10 листопада Галина Комарова просить в листі сестру Ольгу написати, чи є звістка од Лесі, бо вона турбується, не знаючи, як Леся доїхала до Єгипту.

30 листопада і 3, 18 та 19 грудня дівчинка Маруся, вихованка Карпових, писала Лесі.

2 грудня Леся платила за пансіон на віллі Tewfik в Гелуані в Єгипті.

8, 14 і 23 грудня Леся писала сестрі Ользі.

23 грудня Леся написала з Гелуану Кобилянській.

В кінці грудня Леся написала своєму племінникові М. М. Кривинюкові на листівці з малюнком араба з ослом.

1912 року вийшла книжка: Б. Кистяковский. Страницы прошлого. К истории конституционного движения в России. Москва 1912. Автор подарував її Лесі з написом: «Ларисі Петровні Косач-Квітці від щиро поважаючого автора.»

Підстави

1. Книжки в Архів Лесі Українки

2. Драй-Хмара «Л. У.» ст. 53.

3. Пашпорт в Архіві Лесі Українки

4. Розписка в одержанні грошей. В Архіві Лесі Українки

Листи

5. Сестри Ізідори до Лесі. 6 січня. Архів Лесі Українки

6. Лесин сестрі Ользі. 1 березня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 157.

7. Лесин матері. 1 березня. Рукопис Лазаревського ст. 310, л. 13.

8. Лесин до М. С. Грушевського. 14 березня. Рукописний відділ бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові

9. Сестри Ізідори до Лесі. 18 березня. Архів Лесі Українки

10. Лесин сестрі Ользі. 23 березня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 158.

11. Невідомого до Лесі. 27 березня. Архів Лесі Українки

12. Павла Борисовича Шимановського до Лесі. 31 березня. Архів Лесі Українки

13. Кобилянської до Лесі. 13 квітня. Архів Лесі Українки

14. Невідомої особи до Лесі. 15 квітня. Архів Лесі Українки

15. Колективне привітання Лесі з весілля сестри Ізідори. 22 квітня. Архів Лесі Українки

16. Лесин M. В. Кривинюкові. 3 травня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 159.

17. Лесин M. В. Кривинюкові. 29 червня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 160.

18. Сестри Ольги до К. Квітки. 3 липня. Архів Лесі Українки

19. Лесин сестрі Ользі. 26 липня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 161.

20. Наталії Григорівни Косач до Лесі. Кінець серпня [?]. Архів Лесі Українки

21. Сестри Ольги до Лесі. 2 вересня. Архів Лесі Українки

22. Лесин сестрі Ользі. 20 вересня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 162.

23. Материн переводили купон при грошах. 2 жовтня. Архів Лесі Українки

24. Лесин сестрі Ользі. 5 жовтня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 163.

25. Хуторської до Лесі. 6 жовтня. Архів Лесі Українки

26. Наталії Григорівни Косач до Лесі. 6 жовтня. Архів Лесі Українки

27. Галини Комарової до Лесі. 9 жовтня. Архів Лесі Українки

28. Лесин сестрі Ользі. 10 жовтня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 164.

29. Сестри Ольги до Лесі. 12 жовтня. Архів Лесі Українки

30. Ярина В. Б. до Лесі. 15 жовтня шт. Сухумський. Архів Лесі Українки

31. Лесин сестрі Ользі. 28 жовтня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 165.

32. Лесин сестрі Ользі. 8 листопада. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 166.

33. Галини Комарової до сестри Ольги. 10 листопада. Архів Ольги Косач-Кривинюк.

34. Марусина листівка до Лесі. 30 листопада. Архів Лесі Українки

35. Марусина листівка до Лесі. 3 грудня.

36. Лесин сестрі Ользі. 8 грудня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 167.

37. Лесин сестрі Ользі. 14 грудня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 168.

38. Марусин до Лесі. 18 грудня. Архів Лесі Українки

39. Марусин до Лесі. 19 грудня. Архів Лесі Українки

40. Лесин сестрі Ользі. 3 грудня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 169. [Лист з такою датою чомусь ніде не друкувався. М.Ж.].

41. Лесин Кобилянській. 24 грудня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 56.

42. Невідомої особи до Лесі. 28 грудня.

43. Лесин до М. М. Кривинюка. Кінець грудня. Архів Михайла Михайловича Кривинюка.

1912 Написано

29 квітня, Кутаїс Закінчено Камінний господар.

Травень [?] План переробки повісти Кобилянської «В неділю рано зілля копала» на драму.

Літо Оргія. (Майже вся написана літом, саме закінчення зимою 1912-13 р.р.)

1912 Надруковано

Італійська народна пісня (Тебе не бачу, хоч вікно низенько) «Рідний край», 1912, ч. 18.

Хвиля. «ЛНВ», т. LVII, 1912, кн. І, стор. 3.

Лісова пісня. «ЛНВ», т. LVII, 1912, кн. 3, стор. 401-448.

Королівна (Поема). «Рідний край», 1912, ч. 5, стор. 5-8.

Місяць. «Дзвінок», 1912, ч. 5, стор. 13.

Казка про Оха-Чудодія. «Молода Україна», 1912, ч. 4, стор. 16-19.

Камінний господар (Драма). «ЛНВ», т. LX, 1912, кн. 10, стор. 3-51.