Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

27.12.1912 р. До сестри Ольги

Гелуан 27 (14)/XII 1912

Люба Лілеєнько!

Нарешті я одержала від тебе картку! А то вже, далебі, хтіла розсилати телеграми, хоч се і дуже дорого стоїть. Бідне Михайлятко, де ж се воно тую капость захопило? Певно, в вагоні. Напиши, як там Оксаночка junior, чи уминула халепки, і як мається Оксаночка major (senior ще рано казати). Тут одна колишня льєзька студентка дуже інтересується, чи не знає Оксана, де поділись із Льєжа студентка Шакол з своїм нареченим і студентка Телетова з чоловіком, якщо знає, то нехай сповістить, де вони.

Я тепер не пишу Оксаночці окремо, бо не знаю, чи правила вашого карантину дозволяють передачу паперів, і, крім того, саме сьогодні я дуже зайнята і листами конечними (взагалі запущеними), і так деякою роботою. Се я вже починаю трохи до норми приходити, а то 1½ місяці по приїзді була якась лінь стигійська і я абсолютно нічого не робила. Тепер я вже маю один урок французької мови, тут-таки в пансіоні: тричі на тиждень по 1 годині, плата 10 р., не так-то багато, але зате не втомно, і все-таки 10 р. «і то гроші».

Я вже писала тобі про аналіз і пораду лікаря (лежання і «усиленное питание» з риб’ячим жиром та по 1½ грама urotropini на день). Поради я слухаю, але результат поки що ніякий: вага не збільшується, а зменшується (було 48,7 kilo при початку режиму, а через два тижні 48,4), може, се щось випадкове, а може, мені той жир вадить, бо дуже бридко його пити, він одбиває апетит і впливає на нерви препогано. Ось попробую кинути жир і, напевне, погладшаю. Дуже погладшати я не можу, я свою натуру знаю, але я позаторік тут важила 59 к[ілограмів] з лишнім, то мушу і тепер сього досягти.

Все-таки мені ліпше, спазмів нема і цистит наче трохи заспокоївся, тільки при кожному рухові чи зусиллі чимала задишка і биття серця, але се, певне, анемічне. Погода все добра, дощ був за весь час двічі, раз великий, раз малесенький, і то вже всі пищали, що се не по правді. Вечорами багаті єгиптяни напинають такі пальто, що й на мороз годяться, а ми просто сидимо в пледах (часом, правда, ховаємось в хату), удень же сидимо в самих сукнях (ось і тепер я так пишу надворі) і забуваємо, що се різдвяний сезон. До речі, либонь, уже час казати: святий вечір! Святкуйте здорові і мене згадайте. Цілую міцно тебе з Михальом і Оксаночок.

Твоя Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 423 – 424.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 637 – 638.

Подається за автографом (ф. 2, № 429).

Бідне Михайлятко – Син О. П. Косач-Кривинюк хворів тоді на кір.

Лінь стигійська – Вислів походить від назви річки Стікс, яка, за грецькою міфологією, оточувала підземне царство Аїд. Вода Стікса нібито отруювала все живе.