Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

10.11.1912 р. До сестри Ольги

Стамбул 28/Х 1912, Константинополь

Любая Лілеєнько!

От «стоїмо» в Константинополі, сьогодні в 4 години по обіді їдемо далі (се запізнення на 5 годин). В Дарданеллах будемо завтра і завтра ж, як запевняють, минемо їх. Ескадри, правда, стоять тут «на страх», уже не знаю, кому – врагам, а може, й друзям? Війни звідси не чутно, але видко військо, ранених, і якось почувається пригнічений настрій міста – вечорами темрява, днями тільки діловий гомін, але ні співів, ні музики, як бувало раніше. У нас сьогодні напакувалося подорожніх, скільки могло влізти, – переважно греки, се вже втікають «на всякий случай». В моїй «прекрасній» каюті досі було 4 (все-таки!), а тепер буде 6 – от тобі і «просторно»! Се так буде аж до Пірея, а там остатня доба їзди, може, вже буде ліпша. Мені вже двічі прийшлось пити беладону, таки не обійшлося без спазм (уже й в Одесі були «предвестники»), але тепер вже нічого, бо я скористала з стоянки, щоб трохи собі шлунок направити, якось трохи склеїлась. Тільки досадно, що вночі сусідки спати заважають, ну, але я вже навчилась вдень спати. Якось доїду. В Александрію приїдем на добу пізніше (в суботу), але й то вже слава богу.

От якось проминуло блискавицею наше стрівання – я навіть сказати нічого толком не встигла: набалакала пустого, не сказала потрібного. І навіть Дорочку як слід не подякувала за її справді надзвичайну уважність до мене. Коли вона ще в Києві, поцілуй її міцно-міцно від мене і скажи, що я не маю слів виразити, як мене порушив її приїзд. Що ти приїдеш, то я чомусь сподівалась (хоча від того, звісно, я не менше вдячна тобі), а від неї се таки був сюрприз. Мамі писатиму вже з Єгипту, а тепер ще якось не зберу думок.

Серед хаосу розмов я й не спитала твоєї думки про «Камінного господаря», хоча вона мене дуже інтересує (я таки трохи здуріла на пункті сеї драми і, здається, всім обридну нею), – як писатимеш, то згадай про се.

Ну, будь здорова, любая, милая, золотая Лілія! Поцілуй маму, Михалів, Оксан і всіх рідних. Тебе цілую міцно.

Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 415 – 416.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 632 – 633.

Подається за автографом (ф. 2, № 426). Фрагмент «Мені вже двічі прийшлось… якось трохи склеїлась» відновлено за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 14 тт. – Луцьк: 2021 р., т. 14, с. 339.

Війни звідси не чутно – Йдеться про Першу Балканську війну 1912 – 1913 рр.

Пірей – місто в Греції на північному узбережжі Саронічної затоки Егейського моря.

Наше стрівання – Проводжати Лесю Українку до Єгипту приїхали в Одесу її сестри Ольга та Ісидора.