27.03.1912 р. До М. С. Грушевського
| Кутаїсі |
Високоповажаний Михайле Сергійовичу!
Пробачте, що клопочу Вас приватною справою, але я не знаю, до кого вдатись треба, бо д. Сірий, як чую, часто виїздить і, здається, не всі мої листи дістає. Не відмовте помогти, щоб я одержала гонорар за драму і вірші, уміщені в «Л.-н. вістнику» в Х-XII кн[игах] 1911 р. і в 1-ій 1912, — я, власне, ще нічого за них не одержала. Хоча д. Сірий перевів мені сього року телеграфом 100 р. без пояснення рахунку, але він саме стільки був мені винен ще за мій збірник, отож, либонь, се й є сплата того боргу, — я принаймні так уважаю. Скільки саме належить мені з «Вістника», — не знаю, бо не дістала XI кн[иги] за 1911 p., де є кінець моєї драми; зрештою, я завжди покладаюся цілком на рахунки контори «Вістника». При сій нагоді прошу, нехай удержать з гонорару мого річну передплату за «Л.-н. вістник» на 1912 р. і посилають мені його, а то я досі лиш І кн[игу] маю, і то від моєї матері. Ще раз прошу пробачити за такі misères.
З глибокою і щирою пошаною
Леся Українка
Примітки
Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 854, з рукописного відділу бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові.
О.Косач-Кривинюк відзначила, що на листі нема поштових штемпелів. Очевидно, що це та записка, про яку Леся згадувала в листі до матері з 25.03.1912 р.
драму і вірші – драма «Руфін і Прісцілла» надрукована в № 10 – 11 за 1911 р., поема «Віла-посестра» – в № 12, вірш «Хвиля» – в № 1 за 1912 р.