06.1912 р. До Л. М. Старицької-Черняхівської
Червень 1912 р. Кутаїсі |
…Як Ви зараз же побачите по списку діячів, єсть се не більше не менше як українська версія світової теми про Дон Жуана. «До чего дерзость хохлацкая доходит», – скаже Струве і вся чесна компанія наших «старших братів». Що се є справді дерзость з мого боку, се я й сама тямлю, але вже, певне, «то в высшем суждено совете», щоб я mit Todesverachtung кидалася в дебрі всесвітніх тем (як, наприклад, з Кассандрою своею), куди земляки мої, за виїмком двох-трьох одважних, воліють не вступати…
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 399 – 400.
Вперше уривок листа надруковано в спогадах Л. М. Старицької-Черняхівської «Хвилини життя Лесі Українки» («Літературно-науковий вісник», 1913, кн. 10).
Подається за першодруком.
Час і місце написання встановлено за змістом листа, на підставі згадки про завершення драматичної поеми «Камінний господар» Лесі Українки. У виданні Леся Українка. Зібрання творів у 14 тт. – Луцьк: 2021 р., т. 14, с. 538 лист датовано «близько 26 липня (8 серпня) 1912 р.».
«То в высшем суждено совете» – вислів із роману О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін», з листа Тетяни Ларіної до Євгенія Онєгіна.