Кін. 08.1912 р. До матері
| Кін. серпня 1912 р. Кутаїсі |
… Що вийшло, чи має вийти з сього, бо «Рідний край» я ціле літо не бачу, а з листа п[ана] Петруненка тільки недавно довідалась, що ти вже в Києві, в іюлі ж мала звістку, що тебе ще там не було, і я навіть не знала, куди тобі писати.
Живемо ми собі, як і перше, себто я живу трохи ліпше, ніж зимою, а трохи гірше, ніж торішнього літа (жар хоч не великий, від 37,2 до 37,7, але зате щодня, а зовсім нормальна t° буває рідким випадком); недавно було щось подібне до зимового, але не так гостро і не так довго. Кльоня давно вже «вернувся з одпуску», пересидівши його дома, бо ні на які «гори» і т. і. не стало в нас грошей, а в довги ми все ще не одважуємось залазити.
Може, сеї осені пощастить якось попасти Кльоні кудись у Донщину, се було б добре для наших фінансів, але наскільки добре для здоров’я з огляду на холодніший клімат – невідомо, ну, так же й безгрошев’я малокорисне для здоров’я, то, значить, треба з двох лих вибирати принаймні «інше», коли вже одно допече. А як допече друге, то до першого завжди легко вернутись.
Феоктиста Семенівна все ще в Києві (ти се, певне, знаєш) і вже сама заслабла, так що невідомо, коли приїде.
Я недавно послала Люді всякі «матеріали» і прошу її наглядати, щоб актори не дуже «обидили» мою «Лісову пісню», але чи се в силі людській?.. Матеріали ті, певне, Людя тобі покаже, то я була б цікава знати твою думку про їх раніше видрукування їх. Міцно цілую тебе. Кльоня тебе вітає.
Твоя Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 409.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 598.
Подається за автографом (ф. 2, № 243). Початок листа не зберігся.
Дату встановлено за змістом.
Послала Люді всякі «матеріали» – Леся Українка надіслала для постановки драми-феєрії «Лісова пісня» (готував її театр П. К. Саксаганського) фотографії волинських типів, записи мелодій для сопілки, деякі поширені ремарки, пояснення. Ці матеріали повністю надруковані у першому окремому виданні «Лісової пісні» (К., 1914).