Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

17.02.1898 р. До матері

Ялта Ялта, Виногр[адная] ул.,
villa Iphigenia, 5/ІІ 1898

Люба мамочко!

Гоголь то правду каже, та тільки не завжди можливо відповідати «моментально», напр[иклад], я отримала твого листа в момент занятій з Капрелом, то де ж тут було моментально писать?

Листи твої я всі отримала (за нумерами), № 5 (про Міцкевича) одіслала Миші, відповідаю тепер на №№ 5 і 6. «Крейцерову сонату» я отримала, Катюша грала її частинами, вона їй подобається, але заграти цілу, з початку до кінця, без перериву, їй не під силу.

Байрона 3-й том теж отримала, сього тому у мене ще не було, були тільки 1-й і 2-й, а тепер мені належаться ще 4-й і 5-й і буде вже все. Отримала теж і різдвяне «Ж[изнь] и иск[усство]», цікаві все-таки там речі, хоч оповідання Сари Бернар само по собі не конечне цікаве, – таких багато єсть.

За посилку спасибі, вона мені дуже до речі. Між іншим, у Байрона єсть переклад Евріпідового «Прометея», а я іменно думала, де б мені взяти тут сю трагедію: хотілось мені передивитись в ній хори і т. і. До Разум[ової] ще не ходжу, але не знаю, чи відмовлюсь, бо якось не випадає кидати занятія в самий критичний для хлопця час, коли йому прийшлось стільки пропустити і трудно буде доганяти інших без всякої сторонньої помочі. Зроблю се, може, пізніше, вибравши кращий час.

Ну, комедія у вас з тим вечором Міцкевича! Ти мені напиши, що там воно, врешті, вийшло? Дуже цікаво. Тепер за тобою установиться спеціальність писати біографічні реферати; ну, що ж, се куди веселіше, ніж, напр[иклад], Науменкова спеціальність. Що Соловця з його ребятами поляки вижили, то я дуже рада, – баба з воза, кобилі легше. А от що конкурс такий скупий виходить, то шкода, якось нехороше для літературної renommée Києва! Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали.

По-моєму, негаразд відкладати твою «Світову річ» на Великдень, – тепер кращий сезон, а тоді дехто роз’їдеться, дехто з любителів замотається, то ще й знов промажуть справу. Що ж до моєї «Троянди», то, здається, вона «в нещасную годину вродилася, в нещасную й помирати буде». З Москви од «підпірників» ні слуху, ні вісті… справді, Вороному рука не зломилась би, коли б черкнув хоч слово, чи хоч получена та нещасна п’єса!

Посилаю фотографії дві – і білу, і чорну, – так просить п. Дерижанов, каже: «Это будет занимательно». Нехай буде по-його.

Маюся я, як і при тобі, в доброму здоров’ї, в такому, від якого для мене не може бути кращого. Сими днями не писала нічого з уліт, а завтра думаю знов почати, бо оце вправилася з листами нарешті.

Тобі хутко знов писатиму, а тепер бувай здорова! Міцно цілую тебе і мерлушек, крошечек, подростков.

Твоя Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 18 – 19.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 221 – 222.

Подається за автографом (ф. 2, № 178).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 428 – 429. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.

занятій з Капрелом – Леся Українка займалася з братом лікаря Дерижанова, готуючи його до вступу в гімназію.

Миша – Михайло Петрович Косач (1869 – 1903), старший брат Лесі Українки.

«Жизнь и искусство» – щоденна літературно-політична і художня газета. Виходила в Києві з кінця 1892 до 1902 р. Обстоювала реалізм у літературі, театрі та образотворчому мистецтві.

оповідання Сари Бернар – Йдеться про твір «Різдвяна казка» французької актриси Сари Бернар (1844 – 1923), який у перекладі Сергія Мержинського був надрукований у газ. «Жизнь и искусство» (1897, № 356).

У Байрона есть переклад Евріпідового «Прометея» – Байрон переклав лише невеликий уривок трагедії Есхіла «Прометей закутий».

Евріпід (бл. 480 або 484 – 406 рр. до н. е.) – давньогрецький драматург.

Есхіл (525 – 456 рр. до н. е.) – давньогрецький драматург.

Ну, комедія у вас з тим вечором Міцкевича – За відзначення ювілейної дати Міцкевича Олена Пчілка та М. Старицький зазнали дорікань з боку західноукраїнських діячів. «Мы же решили – писала пізніше Олена Пчілка, – что поступили правильно… Мицкевич был «рыцарем без страха и упрека», наконец, следует же руководствоваться и тем принципом, что тот, кто любит свое родное слово, должен уважать и чужое» (Олена Пчилка М. П. Старицкий. Памяти товарища. – К.: 1904).

Науменко Іван Олександрович (? – 1913) – український артист і антрепренер. Думаю, що йдеться не про нього, а про Володимира Павловича Науменка, активного діяча «Киевской старины» та Літературно-артистичного товариства. Його невесела спеціальність – писання некрологів.

Соловця – Йдеться про Миколу Миколайовича Соловцова (справжнє прізвище Федоров; 1857 – 1902) – російського актора, антрепренера і режисера, засновника театру Соловцова в Києві.

не гаразд відкладати твою «Світову річ» – Йдеться про комедію в 5-ти діях Олени Пчілки – переробку «Безприданниці» О. Островського. Вперше поставлена 1885 p. y Катеринославі трупою М. Старицького, ця п’єса потім неодноразово ставилась трупами М. Садовського, М. Кропивницького і П. Саксаганського.

Що ж до моєї «Троянди» – Леся Українка тут і далі згадує про те, що вона надіслала свою п’єсу «Блакитна троянда» М. Вороному, але відповіді від нього не одержала.

завтра думаю знов початия думаю, ці слова свідчать про намір написати вірш «Весна зимова».