1.08.1898 р. До М. I. Павлика
Гадяч | 20/VII 1898 |
Шановний друже!
Спасибі за швидку відповідь. Скажіть ще одно: чия має бути укінчена редакція роботи, Ваша чи моя? Збираю матеріали, дещо вже маю, але ще треба вдатися до скількох людей, що живуть в різних містах, не знаю, скільки часу займе се листування, і через те не можу визначити певного терміну своїй роботі. Хотілось би до роковин (до октября) скінчити, але обіцяти не можу. Тільки що отримала велику пачку рукописних лекцій учительських М[иколи] В[асильовича], як знайду де підпис, то Вам пришлю, а як ні, то випрошу у кого з кореспондентів. Я тільки сьогодні знайшла Вашу приписку про се, і то зовсім несподівано – така вона маленька і незначна. Я чула, що в [Петербурзі] збирались матеріали, не знаю, чи то для Вас, чи то щось зовсім незалежне? Тим часом обставини складаються мені до роботи добре: люди і матеріали сприяють, а навіть здоров’я мало заважає, бо значно поправилось проти минулого року; до зими, я знаю, здоров’я мусить витримать, бо літом я завжди маюся краще, а там вже все одно робота буде скінчена, так що за мене не бійтесь, буду «держатись». Енергія тим часом служить, сподіваюсь, так буде до кінця сеї роботи, бо ніхто ж її на мене не накидав – сама я обізвалась.
Щодо коштів, то я не допущу, аби Ви брали їх на себе, то було б не по правді. Обрахуйте, скільки треба буде на видання, а решта моє діло.
Спішитись дуже з виданням, на мою думку, не треба, себто спішитись в ущерб грунтовності, але, звичайно, «монятись» не треба, я се тямлю.
Скажіть, як справа стоїть з друкуванням дядькової кореспонденції, що почалось у «Ж[иті] і с[лові]»? Мені крайня досада, що я сі дві остатні зими зовсім не могла збирать по бібліотеках тих дрібних статей, про які Вам колись казала. Я була таки почала ту роботу, але сидіння правцем в публічній бібліотеці показалося вище моїх сил, а помічників не було. Не думаю, щоб і сеї зими вийшло краще, бо, може, таки будуть мене різать, тоді знов полежу трохи, а там побачимо – загадувать ще рано. Qui vivra verra!
Дрепера хотілось би мати. Попробуйте прислать, а кошти я зверну у всякім разі.
Бувайте здорові!
Л. У.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 58 – 59.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 3, с. 83 – 85.
Подається за автографом (ф. 101, № 345).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 446. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
До цього листа додано вірш «Порвалася нескінчена розмова» з припискою: «Прошу знайти де-небудь місце сим моїм віршам, якщо вони не підійдуть до «Вісника», і підписать моє звичайне літературне ймення (інакше не хочу)».
чия має бути укінчена редакція роботи – Йдеться про задуманий збірник на пошану М. В. Ковалевського.
як справа стоїть з друкуванням дядькової кореспонденції, що почалось у «Ж[иті] і с[лові]»? – Мається на увазі публікація М. Павлика «Із переписки M. П. Драгоманова»: «Житє і слово», 1897, кн. l, c. 62 – 79.
Дрепера хотілось би мати – тобто книжку американського вченого-соціолога Джона-Вільяма Дрепера (1811 – 1882) «Історія боротьби між релігією і наукою». (Пер. з 21-го англійського (лондонського) вид. Михайло Павлик. Вид. ред. «Житє і слово». Львів, 1898).