4.05.1898 р. До сестри Ольги
| Ялта | 22/IV 1898 |
Люба Лілічко!
Прости, що запізнилася з пересилкою тобі Мишиного листа, ото все збиралася писати сама і ніяк не могла зібратись. Окрім моїх лінощів, тут ще винно й те, що в мене до 5-ї години дня так зайнятий час гідропатією і педагогією, що ніколи писати, а ввечері я часто буваю розклеєна. Після вашого виїзду у мене ще раз був напад і п. Дериж[анов] мені голову тримав, значить – по всій формі.
На другий день після того я почала «гидропатствовать» – і тим часом нападів не було різких, а тільки втома велика або п’яний настрій, все-таки далеко не врівноважений. І доки се я буду юродствовать?.. Піду завтра в театр, що то ще з того вийде. Се йду вперше, бо досі були все п’єси занадто нецікаві для того, щоб варто було жертвовать собою. Заньковецьку, Маню і Балевича бачу, хоч не щодня, то все ж часто. В суботу вони виїжджають, – всі в досить маркітному настрої, а найгірше Балевич, зовсім зав’яв і знов стратив усю свою бравуру.
Після вашого виїзду отримала я листа від Мих[айла] Вас[ильовича], де він просить мене написати, як ти доїхала до мене, чи не сталося чого і т. і. Я йому відповіла запевне, що все гаразд, хоч в той час сама трошки боялась за ваш переїзд до Одеси, бо в ту ніч у нас було щось похоже на бурю. Твоя картка з Одеси дійшла сюди аж 17-го! Ото порядки!
Шкода, що мало ти тут була і що ми аж надто мало були tête à tête, не все я тобі сказала, що хотілось і що слід було, та вже надія на літо і на твою умілість чути межи словами і читати межи щілками. Деяких тем я, правда, боялась чіпати грунтовно, вважаючи на свій «невменяемый» стан, – ти ж бачила, що й не всякі листи мені даром даються. Так, так, за все треба платить, а з яких фондів? Ну, врешті, нічого розкисать – якось-то буде!
Однак треба лягать спать. Міцно тебе цілую і руку стискаю, знаю, що не писатимеш мені тепер, то й не питаю ні про що.
Твоя Леся
P. S. Мамі напишу хутко, на сьому тижні.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 48 – 49.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 240.
Подається за автографом (ф. 2, № 285).
Мамі напишу хутко – лист не зберігся.