12 – 15.08.1907 р. До сестри Ольги
Київ |
30.VII 1907, В[елико]- |
Любая Лілеєнька!
Спасибі за повіншування і за добрі слова. Я думала, що ти скоріш осудиш мене за сей крок, що тобі трудно буде зрозуміти, як могли ми «скласти зброю» там, де ти свою держиш, не хилячи… І великий камінь знявся з душі моєї, як я побачила, що ти очевидячки «ввійшла в наше положення». Справді, стільки вимучившись, як я за сей рік, може, навіть Галілеєве одречення можна зробити, бо таки людина більш не видержить, ніж її сила дозволяє, та й то, якби річ була тільки в мені, то, може б, я й видержала ще, але наражати Кльоню на дальшу турботу я вже не могла, се занадто страшно. Сподіваюсь, що тепер матимем спокій хоч від людей, коли не від іншого чого. Тим часом все гаразд, ніхто нас нічим не мучить, і ми собі збираємось у Крим.
Хотілось би дуже побачити тебе, і Михаля старшого, і Михаля меншого, та навряд чи се можливо, бо до половини августа ніяк не слід нам зоставатись тута – душно, тісно якось у Києві літом, – а наїздити в Зелений Гай я не рішаюсь, бо на Кльоні всяка втома подорожна зле відбивається (кожен раз або кров, або підвищення t°), то треба вже «простим штихом» їхати. Якби ще не тії Лохвиці та Ромодани, що вимучують чоловіка до краю, то можна б одбігти трохи, а так страшнувато. Все-таки К[льоня] хоч і поправився значно (тепер лікар уже тільки в одному – правому легкому (і то в «верхушці») знаходить процес, а в Ялті знаходили в обох, і то десь глибоко) – а все ж виносливість його невелика.
2.VIII. Перебила собі писання всякими дрібницями, а тим часом папа з Оксаною над’їхали. Тепер уже з мого боку перешкод до виїзду нема, і якщо Кльоня завтра одержить звістку, що він уже «переведений» в сімферопольський суд (йому треба хоч номінально «числиться» в якомусь суді, поки скінчиться 5 літ служби, щоб потім мати право бути «присяжным поверенным»), то ми в суботу або в неділю й рушимо. Буде дуже досадно, коли через сю справу або через що інше виїзд затягнеться, бо одно, що недобре тут сидіти літом, а друге, що з’явилася знов тут Кльонина мати (рідна) – він поки що не знає про се, бо вона ще не припиталась до нього, але як припитається, то се буде така халепа, що страх, я аж подумати боюсь! Коли б уже швидше виїхати! Ся жінка, кажуть, просто до божевілля довести може…
План наш тепер такий, щоб їхати на Севастополь залізницею, потім оселитись десь там недалеко (певне, в Балаклаві) і пробути виноградний сезон, себто місяців 1½ – 2, а потім К[льоня] навідається в Сімферополь і там або командировку візьме, коли здоров’я дозволить і умови нетяжкі будуть, або припишеться в адвокати з тим, щоб роботу справжню почати аж тоді, коли поздоровшає радикально (бо нову професію починати полуслабому трудно). Я надіюсь, що буду тепер більше писати і що життя моє восени буде легше, ніж було весною, – може ж, тая «супротивная» хвиля вже, нарешті, минає!
Була я позавчора на «Просвіті» – там літній штиль, всі комісії, крім видавничої, «в бездействии».
Гр[інченко] тобі кланявся, просив нагадати за «Спартака» і ще за якусь роботу, дуже бідкався, що ми обидві не будемо в Києві зимою.
Ну, обриваю, бо наші хутко здіймуться їхать. Цілую міцно тебе, Михалів і всіх рідних.
Твоя Леся
Кльоня дуже дякує за привіт і за добрі почуття. Тепер він «бавить гостей», а напише, може, згодом.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 210 – 212.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 530 – 531.
Подається за автографом (ф. 2, № 374).
Спасибі за повіншування – Тобто за поздоровлення з одруженням.
Осудиш мене за сей крок – Леся Українка, всупереч своїм атеїстичним переконанням, змушена була погодитись на обряд вінчання в церкві для оформлення шлюбу, оскільки цього вимагало службове становище К. В. Квітки і, крім того, члени родини часто докоряли їй за «незаконний» шлюб.
Галілеєве одречення – тобто формальне відречення. Великий італійський фізик, механік і астроном, один із засновників точного природознавства, Галілей на допиті в інквізиції (1633) формально відрікся від учення Коперника. За переказами, після оголошення вироку інквізиції він вигукнув: «А все-таки вона крутиться!», маючи на увазі обертання Землі навколо Сонця і навколо своєї осі.
Наражати Кльоню на дальшу турботу – служба К. В. Квітки в судових установах вимагала обов’язкової реєстрації шлюбу.
Лохвиця – місто Полтавської області, центр Лохвицького району.
Ромодан – селище міського типу Миргородського району Полтавської області,