Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

12.03.1907 р. До сестри Ольги

Колодяжне 27.ІІ 1907

Дорогая Лілієнько!

Отримала твого листа від 25-го і спішуся послати відповідь так хутко, як се тільки можливо по тутешніх умовах (повезуть до міста завтра раненько).

Матеріальна можливість подорожі для К[льоні] така: в найближчий момент для сеї мети є 300 p., a потім я можу врядити так, що він матиме 1000 р. на рік хоч років на два вперед. Він, певне, буде трохи упиратись і мені прийдеться трохи діалектики потратити, щоб переконати його, що сі гроші треба вжити на його лічення, але я певна, що переконати буде не дуже трудно, якщо мені ніхто не заважатиме збоку і якщо К[льоня] сам тямитиме справжню потребу такого поступування. Родичі його про його матеріальні шанси знають дуже мало або й нічого, то з ними на сю тему радитись мало користі, а може, ще й шкода буде.

«Знаменитость», по-моему (Кльоні можна сказати, що се треба ради мене), конечне треба покликати, особливо в виду того, що ти мені написала тепер про теперішнє відношення Ф[еоктисти] С[еменівни] до здоров’я К[льоні] (я се, як ти тепер бачиш, провиділа!), та, може, й для того, щоб легше було вияснити, куди саме їхати Кльоні, в яке місце і в яку обстановку. Нічого й казати, що європейські курорти кращі від російських і само життя там навіть не дорожче від, напр[иклад], кримського, але чималу різницю робить ціна дороги й паспорта, і, може, треба вважати на втому від далекого переїзду та на нудьгу від занадто вже чужого окола. Замітка про дешевість відноситься до життя в пансіонах і на віллах, але санаторії коштують більш-менш усюди 25 frs y день, се значить, рублів 300 на місяць.

Коли для К[льоні] важно побути іменно в санаторії, хоч і недовгий час, то тоді можна сі 300 p., що є тепер, обернути на сю мету з тим, що прийдеться, побувши з місяць в санаторії, раніш вернутись додому, а вже потім, коли буде треба, поїхати на осінь знов кудись, може, знов на недовгий час в санаторію. Коли ж йому важно не так санаторський режим і той, може, наполовину й зайвий, великий комфорт, що дається там, як, головно, добрий клімат і добра їда, то за 300 р. він може пробути три місяці в Криму або 2 – 2½ за кордоном, напр[иклад], в Сан-Ремо, себто до іюня. Не знаю, чи можна було б в іюні вернутись на Україну і пожити десь до осені на селі (хоч би й в Зеленому Гаю зо мною)? Якби можна, то матеріально було б легше почати з осені новий курс лічення на курорті, хоч би й дорогому, аніж безперервно пробути на ліченні цілий рік (здебільшого літом не можна зоставатись на зимовому курорті, приходиться переїздити в гори абощо, і все це не дешево коштує). Але як треба, то треба. Одно тільки, на жаль, неможливо – се пробути в санаторії цілий рік, бо на те треба 3000 з лишкою, а таких грошей нам нема звідки взяти, хіба що прийшлось би за один рік курації заплатити кількома роками руйнації здоров’я нам обом або, принаймні, мені, а сього Кльоня напевне не схоче…

Не знаю, чи гаразд Кльоні їхати на курорт самому? Я з охотою поїхала б з ним (життя в Києві для мене коштує сливе те саме, що й десь на курорті!), але через деякі причини, може, він сього не схоче іменно на сі два місяці, хоч і тут, може б, удалося вмовити. Коли не поїду з ним, то, либонь, в Києві не житиму, а житиму або там, де дешевше (хоч і в Колодяжному), або там, де знайду якусь роботу.

Зрештою, я зважила на сих днях виїхати в Київ (се навіть тепер і папа радить) і приїду, певне, в суботу або в неділю. Думаю, що «знаменитость» можна покликати і не ждучи мене (може, навіть і краще, щоб се сталося без мене, так я собі медикую), а якщо К[льоня] спочатку неенергічно віднесеться до зборів у подоріж, то, я певна, з моїм приїздом настрій зміниться і я його хутко «зберу». Приїхати ж мені слід, бо він сам не зможе зібратись, а Ф[еоктиста] С[еменівна] теж не все те може зробити, що можу я.

Квартиранта вашого не зачіпайте, я поживу в гостиній, а там далі видно буде. Навряд, чи я довго засиджуся в Києві – куди-небудь та поїду.

До побачення! Утоніку-Лютоніку – Михалюнку-Люнку міцно цілую – такого любого листочка написала моя шкряботуха! Всіх вас цілую міцно.

Леся

Книжок пошукаю, може, знайду.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 200 – 202.

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 364).

Приїду, певне, в суботу або в неділю – Лист писано у вівторок.