16 – 17.04.1907 р. До сестри Ольги
| Ялта |
3.IV 1907. Ялта. Горный проспект, дача Розанова, пансион Денике |
Любая Лілеєнько!
Щось оце ти кілька день не пишеш, то я боюся, чи не набігла знов яка халепа. А ми, як бачиш, уже переселились і з отелем попрощались – я вже рада!
4.04. Не було часу вчора дописати, та й сьогодні ніколи, зараз піду на пошту відправляти сей лист з чеком (знов на 300 p.), бо хоч грошей ще трохи й є, але з 18-го знов нові платежі (по-кримськи все «вперед»), то коли б знов не дожитись до краю. Сподіваюсь, що се вже стане й до виїзду (виїдемо, може, в половині мая, якщо, звісно, все гаразд буде).
З Кльонею тепер діло так: t° нормальна, хоча, може, вже й занизька, – ранком все 36,1, але ввечері 36,6; кашель невеликий, «окрашенность» нарешті зовсім зникла, спить нічого собі (хоч можна б краще), їсть нормально, ходить потроху, може дещо сам робити (напр[иклад], умиватись). Роботи мені тепер менше, але клопіт все ще трохи є, то з лікарствами, тощо, та се вже пусте і не томить. Я сама здорова, виспала всі недоїмки, і настрій вже досить добрий.
А як же ви там всі?
Цілую тебе міцно і всіх вас. Кл[ьоня] теж цілує.
Твоя Леся
P. S. Прости за клопіт, але я не збагну, на чиє ймення могла б написати сей чек, а безіменний боюся посилати.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 206.
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 369).