13.07.1894 р. До Оксани, Ісидори та Миколи Косачів
| Софія |
Любі мої людкове, Оксаночка, Микось і Дора!
Спасибі вам, що ви мені написали, мені ваші листи були дуже цікаві. Дядина і дядько теж їх читали і були ними дуже довольні. Маусикові картинки сподобались, а найбільше біла миш. Він казав, щоб написати: «много здраве на лелька Дора» (нехай буде здорова тіточка Дора). Маусик був оце недавно трошки слабий, але тепер уже здоровий. Він тепер перестав ходити в платтячках, а вже носить хлоп’ячі матроські костюми і дуже ними хвастає. Ліда йому привезла костюми з Лондона («лондонські дрешки») і воєнну червону шапку з Парижа, а, окрім того, ще в нього єсть турецька шапка, і коли він її надіває, називається «турчин палапук», а коли французьку військову шапку, то зветься «жабські офіцерин», а коли лондонський костюм, то тоді вже він «лондонско момче».
З нього хутко здіймуть портрета, то ви побачите, яке те «лондонско момче». А чому ви не присилаєте тих фотографій, що Миша поздіймав. Тут всі дуже хотять їх бачити.
Недавно ми з Лідою і з Радою ходили дивитись, як маленьким школярикам і школярочкам роздавали нагороди за те, що вони добре учились. То перше тії діти співали різних болгарських, французьких і німецьких пісень і танцювали кругом (так похоже, як гречку танцюють), потім представляли якусь французьку п’єску, а під кінець грали таку музикальну п’єсу, де треба було грати на різних забавках, шуміти дзигою, свистати водяним соловейком, кукати зозулею, бубоніти на дитячому бубні і ще на якихсь дитячих струментах грати, а при тому великі люди пригравали на скрипці і на фортеп’яно. Чистий був сміх і потіха! Потім, коли все кончили, то роздавати дітям книжки в нагороду і надівати великі вінки на голову, такі великі, що у інших дітей і мордочки не видно було з-під них, бо діти були маленькі, деякі менші від Маусика.
Напишіть мені ще листи, що ви робите і як маєтесь. Напишіть, чи вивчився Микось плавать, чи ще й досі в нього голова переважує? Треба непремінно, щоб ви прислали того портрета, де є Микось, Дора, Дмитро і кінь. Я вам потім іще що-небудь напишу, а то тепер жарко писать. Цілую вас всіх.
Ваша сестра Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 242 – 243.
Лист вперше надруковано у книзі: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 260 – 261, з покликанням на архів О. П. Косач (матері) і розпливчастою датою (літо 1894 р.). Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
Друкується за автографом (ф. 2, № 437).
Автограф не датовано. Датується за каталогом Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.