4.02.1894 р. До Є. І. Драгоманової
| Київ | 23 января 1894 г. |
Милая бабушка!
Поздравляю Вас ще раз з Новим годом і бажаю Вам найкращого. Спасибі Вам за ті гроші, що Ви нам прислали перед святками, вони прийшлись нам як не можна більше кстаті, бо інакше мусили б ми на свята не так весело проводити час. У нас гостював Тося, син тьоті Саші, цілі святки, до 10 января, та Миша заїжджав днів на три, їдучи до Шури, так що ми не скучали. Хоч все-таки чудно було, що прийшлось провести різдво і Новий рік не дома. Тепер ми знов самі остались і, певне, довго ще будем самі, бо мама пише, що не скоро приїде. Але нам ніколи особенно скучать, бо ми постоянно учимось та занімаємось, а коли єсть вільний час, ідемо куди-небудь або до нас хто приходить. От тільки з тиждень тому назад я була заболіла, якось боліло все тіло і слабость велика була, я по настоянію Лілі і знакомих ходила до доктора, він сказав, що то од малокровія, і казав мені приймати миш’як; я стала його приймать і мені стало лучче.
Ви, бабушка, були такі добрі, що предлагали мені платить за мої уроки рисування. Спасибі Вам за се, коли Вам се не буде трудно, то я приймаю Ваше предложеніє і дякую за нього. В школі рисувальній плата 6 p. y місяць, а ще, може, на різні пособія та рисувальні принадлежності піде рублів три, значить, рублів 9 буде довольно. Я спробую ходить в школу сей місяць, і коли се мене не буде утомлять, то буду ходить до самого свого виїзду з Києва. Я ходжу на уроки англійські два рази в неділю, значить, час зостанеться і на рисування.
На різдво я получила письмо од дяді Миші, він пише, що вони всі були нездорові перед святами, але на свята вже виздоровіли. В Рим на операцію він, здається, не думає їхать.
Як же Ви поживаєте? Як Ваше здоров’я тепер? Ви писали той раз, що не зовсім здорові. То, певне, ся погана зима так всім вадить на здоров’я. От у нас сьогодні дощ цілий день, так мовби не январ тепер, а кінець марта, аж дивиться противно. Тільки перед різдвом були морози, а тепер таке щось робиться – не то зима, не то погана весна.
Коли б уже скоріш настояща весна! Тоді б ми й з Вами побачились. А чому б Вам не приїхать весною в Київ?
Бувайте здорові, милая бабушка. Я і Ліля цілуєм Вас кріпко.
Ваша внучка Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 213 – 214.
Вперше надруковане у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 127 – 128.
Подається за автографом (ф. 2, № 43).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 241 – 242. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.