Перед (не пізніше) 29.04.1894 р. До Є. І. Драгоманової
| Колодяжне |
Христос воскрес!
Милая бабушка! Поздоровляю Вас з празником, бажаю Вам здоров’я і всього доброго, щоб нам з Вами весело провести час, як будемо літом у Вас. Ви ж не сердитесь, я думаю, на нас за те, що ми не приїхали до Вас на Великдень? Давно ми не були дома, то наші всі вже за нами заскучали, а ми за ними, і хотілося нам сі свята дома побути. Може, по святах знов у Київ поїдемо, то знов з місяць там пробудемо, але ще не знаю, чи так се буде, бо ми ще сього не рішали. Я, здається, писала Вам, що я покинула учиться рисувать, бо то було трудно при моєму здоров’ї ходити в школу і сидіти там довго. Може, я буду зимою жити у Києві, то знайду такого учителя, щоб учив рисувать мене дома, бо мені таки хочеться вивчитись.
У нас тепло і гарно, весна настояща, я люблю такий пізній Великдень. Тільки мені скучно, що Миша не приїхав до нас, але що ж робить, коли не можна?
Бувайте здорові, милая бабушка, кланяйтесь від мене Антоніні Семенівні і всім знакомим, поздоровіть їх за мене. Цілую Вас міцно!
Ваша внучка Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 231 – 232.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 3, с. 12.
Подається за автографом (ф. 2, № 51).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 252 – 253. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
Датується за змістом: 1894 р. Великдень був 17 – 19 квітня (29 квітня – 1 травня).