29.07.1901 р. До І. Я. Франка
| Буркут | Буркут (пошта Жаб’є), 29.VII 1901 |
Високоповажаний добродію!
Посилаю оце скілька віршів і прошу не друкувати їх всі на купу, чогось я сього не люблю, а так, щоб «Ритми» йшли окремо, «Хвилини» теж окремо, рівно ж і «Легенди», все в різних числах, аби не обридати занадто людям моїми творами. «Одержиму» все-таки ще притримаю; розправа про драми – mea culpa – ще не перекладена, але таки буде перекладена; коли? – Quand un Breton dit qu’il viendra, il viendra, mais quand – ne demandez pas…
Чи не будете ласкаві розпорядити, аби мені остатнє число «Вісника» прислали в Буркут – я тут, напевне, до кінця серпня пробуду, хотіла б мати «Вісник», поки тут, бо, може, на Україні трудніше буде здобути.
Прошу сказати п. Гнатюкові, що п. Квітка нагадує про брідську адресу, просить не забути і не гаятись. Притім просить поздоровити Вас і п. Гнатюка з родиною. Від мене прошу сказати, що сьогодні ми бачили тут далеко страшнішу гадину, ніж вловлена в Криворівні, – тутешня була Kreuzotter. Якби не гадюки, то Буркут був би ідеальним місцем пробування для мене, не скажу раєм, бо в раю теж були гадюки (змій), отже, рай не був би теж ідеальним для мене.
Коли ж Ви сюди на рибу?
Моє щире вітання Вашій дружині і родинам Гнатюків та Волянських.
З глибоким поважанням Л. Косач
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 260.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 48.
Подається за автографом (ф. 3, № 1624).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 552. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
«Одержиму» все-таки ще притримаю – Ця поема була опублікована в «Літературно-науковому віснику» тільки у 1902 р. (т. 17, кн. З, с. 167 – 178).
розправа про драми – Мається на увазі стаття «Новейшая общественная драма», яку поетеса мала намір перекласти на українську мову для «Літературно-наукового вісника». Переклала тільки початок, відомий під назвою «Європейська соціальна драма в кінці XIX ст.».
п. Квітка нагадує про брідську адресу – Йдеться про Броди, прикордонне місто між Росією і Австро-Угорщиною, яке було конспіративною адресою для пересилки книжок у Росію. Тут Леся Українка одержувала книжкові посилки.
Волянські – родина Олекси Волянського (1862 – 1941), священика с. Криворівня, в будинку якого зупинялись І. Франко та інші українські письменники, а також і Леся Українка.