Кін. 06.1897 р. До М. В. Кривинюка
Кін. червня 1897 р. Чукурлар |
Шановний і дорогий товаришу!
Все таки я не написала Вам ні разу «через тих чортів», як було обіцяла, і знаю, що се погано, та чогось рука не здіймалась. Може, сей лист застане Вас уже в іншій «обстановці» — боюсь вимовляти бажання, бо ніяк не можу відчепитись від якогось дурного фаталізму, ніби кожне моє бажання (серйозне) коли збувається, то або навпаки, або кат-зна як. Вашого листа я отримала дуже нехутко, — видно нашому посередникові не ми були в голові, а тепер, хай би мені хто сказав, куди самий той посередник подівся і де його (чи краще їх) знайде моє повіншування.
Недавно я прочитала заголовок роману «La juive errante» («Вічна жидівка») і збираюсь написати свою автобіографію під сею назвою, — бо справді, де мене тільки чорти не носили і куди ще хотять понести?! Маю «прожект» їхати знов до Болгарії, втікаючи від рідних туманів, дощу та ожеледі, і хотілось би сей раз їхати на Цареград, а не на Белград, бо ще, бачте, там мене не було. Се вже, може, буде моя остатня мандрівка, бо на той рік восени, хоч би там що, будуть мене різати. В Софії я знов засяду в дядьковій бібліотеці і сподіваюсь, що на сей раз тямитиму скористати з неї далеко більше, ніж тамтой раз. З Болгарії привезу аж дві драми — ото буде!… Як бачите, все «прожекти» і більш нічого, — ну, бо нічого більш у мене і не може бути тепер, коли я стою «на рубежі». Тим часом я все поправляюсь, а нога все болить…
Бувайте здорові, дорогий товаришу! «Прошу споминати добрими словами». І скажіть Вашій долі, що я Вам «нічого не бажаю».
Л. К.
Примітки
Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 392 – 393.
Вперше надруковано у книзі О.Косач-Кривинюк, з архіву М. В. Кривинюка, з датою "Середина червня (?) 1897 р. (ст.ст.)".
Примітки О.Косач-Кривинюк:
нашому посередникові – І. М. Стешенкові, що тоді був звільнений з тюрми і одружився з Оксаною Старицькою.