24.12.1893 р. До О. С. Маковея
Київ | Київ, 12/XII 1893 р. |
Шановний пане!
Хоч не маю ще відповіді на свій остатній лист до Вас, проте вдаюся знову та ще й з просьбою. Оце виготовила я до друку свій переклад «Атта Троля», що має становити половину другого випуску Гейне, та й маю друкувати його, як і перші свої книжки, у Львові. Не одважуюсь більш турбувати п. Франка просьбою помогти мені в сім ділі, бо знаю, що він і так має досить клопоту. Більше маю одваги вдатись до Вас, хоч знаю, що і Ви не багато маєте вільного часу, – Ви були такі гречні, що дали мені дозвіл вдаватись до Вас із своїми орудками, а я осміляюсь скористати з сього дозволу. Я прошу Вас, будьте ласкаві наглянути над друком і коректою мого видання, се така страшна річ для поета – друкарські помилки! А порятувати від них хто може краще, як не поет? Від того часу, як Ви стали корегувати «Зорю», в ній стало дуже мало помилок, або, краще сказати, їх зовсім не стало. Могла б я тримати сама коректу, але через кордони та пересилки ся справа затяглась би не менш як на цілий рік, а се час довгий. Якщо не відмовите мені помогти в сій справі, то я не знатиму, як і дякувати Вам, але, сподіваюсь, знайду спосіб бути вдячною.
Бачила тут одного Вашого краяна і чула від нього цікаві для всіх нас вісті про редакції «Зорі» і «Дзвінка». Тепер буде більш ніж коли залежати від нас, щоб поставити вище сі часописи, і якщо ся справа не вийде (принаймні з «Дзвінком»), то тут уже буде й нам сором. Про деталі справи Ви довідаєтесь у Львові так саме, як я тут. Багато є у нас тут літературних бажаннів і планів, але як то судить доля справдити їх?.. Всі ми тут стараємось об тім, щоб жити, а не скніти, але у нас се не дуже легке завдання, я знаю се не гірш, ніж хто інший. Але, проте, жиймо!
Цікаво, як здається Вам мій переклад «Атта Троля», я старалась, як могла, щоб він вийшов непоганий, бо сю поему я дуже люблю. Я перекладала її з правдивою втіхою, не знаю, чи одбилось се на вартості перекладу.
Ви вже завертаєте назад Ваші запросини до «Народної часописі». Ну, то й слава богу, не буде між нами ніякої неприємності, коли я скажу, що не хотіла б я писати в сій часописі.
Коли отримаю листа від Вас, напишу, може, й сама щось цікавішого. А тепер поздоровляю Вас з близькими святками і бажаю Вам щастя, здоров’я та оптимізму (з ним і само щастя мусить прийти).
Бувайте здорові!
Леся Українка
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 188 – 189.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 113 – 114.
Подається за автографом (ф. 2, № 957).
Свій переклад «Атта Троля» – Переклад поеми Г. Гейне «Атта Троль» вперше було надруковано у «Літературно-науковому віснику» лише в 1900 p., № 1 і 2.
Вісті про редакції «Зорі» і «Дзвінка» – Йдеться про наміри редакцій журналів «Зоря» і «Дзвінок» ширше залучати до співробітництва письменників із Східної України. Після того, як у 1890 р. редакцію «Зорі» очолив В. Лукич (В. Л. Левицький), коло авторів журналу значно розширилося за рахунок прогресивних українських та російських письменників. 1893 р. виникла думка, починаючії з 1894 p., більшість матеріалів для «Дзвінка» готувати в Києві. Українські письменники, зокрема й Леся Українка, мали взяти активну участь у редагуванні «Дзвінка» і відредаговані та упорядковані матеріали відсилати до Львова в готовому вигляді.