Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

9 – 15.10.1893 р. До Є. І. Драгоманової

Колодяжне

Милая бабушка!

Ви, я знаю, дуже сердитесь на нас усіх, що ми Вам не пишемо. Та ми всі як почнем одно одно[го] ждати, то багато часу пройде. Я вже було Вам одно письмо написала, та поки зібралась одправить, то воно й загубилось, – тоді у нас такий шарварок був, що трудно згадать, де що могло подітись. Ну, та все одно, то вже давня справа. З маминого листа Ви, певне, знаєте, що Миша і Шура були у нас і що вже поїхали давно, – тепер Миша, певне, вже в Дерпті, ми ждемо від нього звістки, що він повинен був послати, приїхавши в Дерпт. Цілий рік ми все то звісток ждем одно від другого, то їхати збираємось, то вже їдемо.

От і тепер ми з Лілею збираємось на тім тижні в Київ їхати. Ліля буде там учитись – до неї будуть ходить учителі. Я думаю теж учитись рисування і англійської мови. Окрім того, мама уважає, що мені слід що зиму пожить у великому городі, а не в селі. З Києва я Вам напишу, як там нам поведеться і як ми устроїмось. Анна Івановна і Шура, може, теж будуть жить в Києві, але ми не будем з ними на одній квартирі, бо вони хотять наймать квартиру на цілий рік, а нам се невигодно, бо ми все одно більш як місяців сім не будемо в Києві, на літо поїдемо додому, а, може, потім і до Вас. Дуже б я хотіла поїхати весною до дяді Миші, та не знаю, чи вдасться, – все-таки дорого стоїть поїхати за границю. А вже мені так сього хочеться, що й розказать не можна. Але то ще далекі справи, хто куди літом поїде, ще побачим, як буде.

Ви, бабушка, не сердіться на нас і пишіть нам скоріш, як Ви там маєтесь, а ми вже не будем так довго збиратись писать до Вас. Як там у вас, чи вже ніде не чутно холери? У нас у селі нема її, та й в городі вже кончилася. Може, вона кончиться ще й до морозів. А морози, певно, не скоро будуть, бо тепер погода стоїть ясна та тепла, як літом. Напишіть, бабушка, що там у вас, у Гадячі, нового. Чому Ви не написали, чи був в августі той спектакль, що Рудченкови тоді збирались ставити? Кланяйтесь, будьте ласкаві, од мене Стояновим, Машицьким і Антоніні Семенівні. Бувайте здорові, цілую Вас міцно і ще раз прошу, не гнівайтесь на мене.

Ваша внучка Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 170 – 171.

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 40).

До дяді Миші – Тобто до М. Драгоманова в Софію.

Антоніна Семенівна – А. С. Макарова (1868 – ?) – гадяцька учителька, з якою приятелювала Леся Українка.