Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

24.11.1893 р. До М. П. Драгоманова

Київ Киев, Стрелецкий переулок, 9
12/XI 1893

Любий дядьку!

Ваш лист до мене получений у Колодяжному, але мама мені ще не переслала його, тільки написала, що там у ньому стоїть. «Роберта Брюса» можна послати до «Хлібороба»; коли Ви думаєте, що він туди годиться, то тим краще, а для «Дзвінка» я ще кінчаю іншу поему, отже, і він не буде обиджений. Про лист Ваш мама вже написала в одеську поштову контору, і, може, він таки дістанеться до мене. Випуски «La grande Encyclopédie» прошу прислати мені сюди скоріше, я перекладатиму, не гаючись.

Про літературно-етнографічний журнал «Житє і слово» я знаю і збираюсь туди дещо послати. Одним словом, постараюсь не бити байдиків сеї зими і не мостити помосту в пеклі. Ох, не один там мій камінець заложений!.. Спочатку, приїхавши в Київ, якось нічого не робилось, а проходив час у тій осоружній біганині на Крещатик тощо та в одпочиванні після неї. Тепер діла краще пішли. Я вже почала нарешті вчитись по-англійськи (се моє давнє бажання!), і поки що діло йде влад, невважаючи на собачу вимову. Проте я думаю, що нема в світі такого звука, якого б я не могла вимовити, постаравшись трошки. Тепер я ще більше допевнилась, що з книжки, без живої речі, не можна вивчитись англійської вимови, та, здається, не тільки англійської, а й ніякої. Ох, коли-то я читатиму Шекспіра в оригіналі?

Олег мій вчиться дуже пильно, і часом стоїть труда вигнати його погуляти на вулицю, а так за різними справами то вже їй ніколи ходити. Досі мені нічого не вадило те, що я ходила чимало, але оце почались то морози, то мряка, то ожеледь і мій організм пригадав, що вже зимовий сезон починається, та все-таки сей зимовий сезон почався так лагідно, що я маю добру надію на сей рік.

А як же Ви маєтесь? Чи таки думаєте об різдві до Рима їхати? Чи отримали Ви мого листа з чортами? Мені цікаво, чи хутко звідси доходять листи до Софії. Шкода мені, якщо пропало те, що Ви мені в Одесу посилали. Тут я бачила частину відповіді Варт[овому], відповідь ся робить на людців враження, принаймні дискусію викликає, а се добре, бо між нашим людом в чимало таких шкаралупників, що їх не хутко проймеш. Чудна людина сей Варт[овий], часом говорить, як чоловік, а часом, як настоящий невіглас! Сі порівняння цілої літератури з «шматом гнилої ковбаси» і т. п. – се щось несвітське! Але в відповіді є помилка при цінуванні наших патріотів-літератів – невже Л[евицький] має більш талану, ніж К[ониський]?.. Ні, се трудно зважити.

А знаєте, в Києві якось гірше листи пишуться! Се, певно, від того, що я од Вас тут ще не мала ні одного листа.

Бувайте здорові! Я і Олег (вещий!) цілуємо вас і просимо не забувати нас, бо все ж таки ми тепер роду відбились, то треба ж нас хоч листами навідувати.

Ваша Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 182 – 183.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 109 – 110.

Подається за рукописною копією (ф. 2, № 1215).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 221 – 222. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.

«Роберта Брюса» можна послати до ««Хлібороба» – Поема Лесі Українки була одночасно надрукована в журналах «Хлібороб» і «Дзвінок».

Для «Дзвінка» я ще кінчаю іншу поему – Йдеться про поему «Давня казка».

Не мостити помосту в пеклі – Тут Леся Українка надає іронічного звучання перефразованому крилатому вислову «Пекло вимощене добрими намірами». Автоцитата з «Давньої казки».

Мого листа з чортами – Леся Українка, виконуючи прохання М. Драгоманова прислати йому записи повір’їв про чортів, надіслала три записи, зроблені в Колодяжному та Миропіллі: 1. «Кажуть, що комарі – чортівські слуги і ту кров, що випивають, несуть чортові». 2. «Земля, що є чоловіка під нігтями, то чортова земля». 3. «Розплата з чортом душами родичів» (детальніше див.: ф. 107, № 1). Виявляється, цей лист зберігся, але чомусь не включений до 12-томного видання Лесі Українки.