2.04.1911 р. До сестри Ольги
Гелуан | 2.IV (20.III) |
Люба Лілеєнько!
Тільки що написала і послала листа до Israel’я – сподіваюсь, відповість хутко і толком. Мені таки хотілось би «просвітитись», та вже «нехай німець скаже». Маюся тепер досить добре. Одного часу трохи мучило безсоння (певне, забагато спала перший місяць), але сьогодні вже виспалась. Тепер я все в однаковому стані – не худну і не гладшаю, не слабую і не поправляюсь особливо, ну, та добре, що зимові скандали не повторяються. Напишу тобі хутко більше, а се пишу на пошті. Будь здорова з Михальом, цілую Вас обох міцно. Д[митру] І[вановичу] уклін.
Твоя Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 344.
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 407).
«Нехай німець скаже» – Парафраз із послання «І мертвим, і живим…» Т. Г. Шевченка («Нехай скаже німець. Ми не знаєм»).