16.03.1911 р. До сестри Ольги

Любая Лілеєнько!

Я отримала твою картку, а через день і рукопис. Спасибі за те і за друге. Для більшої провірки дальшого курсу я попросила пана Білинського (він, спасибі йому, часто мене одвідує і книжки привозить), щоб купив для мене нове видання Maspéro «Histoire des anciens peuples de l’Orient», a то ще й тут, в Гелуані, є дещо підхожого. Отак як-небудь, може, й сама справлюся, без спеціалістів, бо де ж їх взяти? Он я хотіла дати на перегляд спеціалістові по римській історії і праву мою нову драму, що має в марті друкуватись у «Віснику», питала такого спеціаліста по всіх усюдах, «но такового не оказалось». Либонь, так буде і тепер. Не знаю, де тепер шукати ту книжку («L’histoire des anciens peuples de l’Orient», par L. Ménard), на основі якої я зложила сі записки. Вона була схована в моїй скрині, але де та скриня? Може, тепер знайду її, як буду весною в Києві, – я ж таки збираюся до Фінка на курацію після Єгипту.

Мені дивно, що ти неначе нічого ще не отримала від мене ні з дороги, ні з Гелуана. Тим часом я писала до тебе тоді ж, як до Кльоні і до мами – з Константинополя і звідси зараз по приїзді. Тільки телеграму я послала самому Кльоні, бо він дуже про те просив і ми з ним так умовились, що він перешле її мамі (тобі трудно посилати, бо раз послану на ймення Дорошенка вернули нам назад, а «нарочним» у Кам’янку взяли дорого), телеграми три одразу послати було б дуже дорого, бо тут беруть по 50 к. за слово за границю.

Я думаю, що ти вже досі щось отримала і знаєш мою одіссею з блуканням по морю etc. Ja das war etwas… Як я згадаю тую безпричальну гонку в шкаралущі італьянській по розлютованому морю, то готова вірити в «чудо»… Властиво, легше було не доїхати зовсім, ніж «доїхати благополучно». Тим часом все ж доїхала і тепер навіть поправитись уже встигла. Хоча ти й вірно вгадала, що скажена негода в Європі одбилась і на Африці, але все-таки тут «можна жити». Здебільшого воно таки тепло, тільки приблизно раз на тиждень зривається шалений вітер з порохом, з піском, не то щоб справжній хамсин, бо не жовтий і не гарячий, а, видно, його брат, у всякім разі, тоді приходиться сидіти в хаті і капризувати faute de mieux. Се остатнє у нас сього року публіка дуже любить, бо якийсь усе підобрався нудний та іпохондричний народ. Крім одного молодого паризького кравця, що вигоївся тут від сухот і тепер аж плигає з радощів, та ще одної молодої пані, що приїхала з хворим чоловіком і старається розважати його й себе, решта людей все або дуже хворі, або дуже дурні, і я вже стараюся якось утікати від них, бо сили не стає слухати ті іпохондричні, а часом просто безглузді розмови.

Ну, та се вже лихо всіх курортів, така компанія. Наслідуючи своїх сусідів, і я напишу тобі «самонаблюдения»: мені зробили недавно аналіз – копію його точну я послала мамі для відомості Фінкові, коли треба, а тобі повторю найголовніше – маю 0,3% білка (пусте! менше, ніж торік), гною не дуже багато, циліндрів нема ніяких, круглого епітелію мало, еритроцитів нема. Все це краще, ніж торік, і я вже тепер нічого не розумію в моїх кутаїських хворобах, чого я була прийшла в такий занепад. Чи не була то одна з тисячі форм кавказької пропасниці? Відколи я тут, вище 37,2 t° не бувала, та й сей maximum дуже рідко трапляється, а здебільшого все нижче 37. Вага тільки ще не дійшла до торішнього, торік було max[imum] 58 kilo з лишкою, minimum 56, тепер же з приїзду було 55, потім через 12 днів було 56,2, тепер же (вчора) знов 55,7. Лікар знаходить, що се мало. Ну, та ще погладшаю, бо їм і сплю дуже багато. Се, певне, трошки «хамсиновий брат» присушив. Сьогодні погода встановилась добра, то, може, й все буде добре. Головно, що самопочуття добре, а то мені вже обридло киснути.

Бувай здорова, моя Лілейная. Скажи Михальові, що й сюди Уточкін приїхав і сьогодні має літати в Гелуані, а я вилізу на дах, щоб на його дивитись. Цілую обох.

Леся

P. S. Чи Оксанина адреса все Villards sur ollon Coteau Riant?

Як писати до Тосі?

Я переїхала з Continental на Tewfik, бо там були хати тільки на другому поверху, а тут маю внизу дуже добру хату, велику, з вікнами на південь і на захід за 120 p. – се прекрасно!

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 340 – 342.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 587 – 588.

Подається за автографом (ф. 2, № 405).

У виданні: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 843 цей лист датовано 18 лютого (3 березня) 1911 р.

А через день і рукопис – Мається на увазі рукопис підручника «Стародавня історія східних народів».

Масперо Гастон-Каміль-Шарль (1846 – 1916) – видатний французький історик, єгиптолог.

Мою нову драму – Йдеться про драму «Руфін і Прісцілла». Леся Українка турбувалася про вірогідність змальованих у ній фактів, деталей тощо.

Менар Луї (1822 – 1901) – визначний французький історик, письменник.