7.02.1911 р. До сестри Ольги
Гелуан | 25.I (7.II). Hélouân. Villa Continental |
Люба Лілечко!
Вчора пізно увечері я нарешті добралась до Гелуана, а сьогодні уже встигла трошки вигрітись на сонці і оцінити, що то значить не їхати, бути на твердій землі. Від Константинополя їхалося, правда, вже добре і без жодних інцидентів, дуже швидким і добре урядженим пароходом, тільки від попередніх тарапат я мала жар по ночах. Сьогодні почуваюся тільки втомленою, а більш так нічого. Тут тепло і сонячно, як і годиться бути в Єгипті, але люди кажуть, що се я «привезла» (либонь, з тих снігів, з яких приїхала!), а то було холоднувато – так що до +7 R доходило і дощі часто йшли. Ну, тепер уже сезон такий, що повинно установитися тепло, може, я вигріюся і прийду в людський стан.
Бувай здорова. Цілую тебе і Михаля. Привіт Дмитр[у] Івановичу.
Твоя Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 334 – 335.
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 404).