9.06.1911 р. До О. Ю. Кобилянської
| Севастополь | 27.V.1911. Севастополь |
Дорогий хтосічку!
Простіть, що я не писала Вам з Києва, якось не було часу, не так за роботою, як за людьми: повна хата була родини і знайомих, і все балачки, та й ніяк було писати. Я рада, що мій «талісман» вже почав свій вплив на Вас, – в листах Ваших вже почувається більше енергії. Надіюся, що татко Ваш ізнов подужчав, – у нього, здається мені, сильний організм, і він ще, може, не одно переборе.
Як будете мені писати, то на таку адресу: Кутаис, Козаковская ул[ица], д[ом] Козаковой, кв[артира] Васильєва.
Се я вже їду домів! Таки вже й час…
З Лисенком я говорила. Музики не хоче писати. Нічого, обійдемось!
Будьте мені здоровенькі.
Хтось
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 351.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 184.
Подаємо за автографом Чернівецького державного літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської.
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 845. Істотних різночитань з виданням 1979 р. нема.
Козаковская ул[ица] – тепер ця вулиця в Кутаїсі носить ім’я Лесі Українки. Такої вулиці нині в Кутаїсі немає. За іншими даними, цей будикок в радянський час мав адресу вул. Міхо Цхакая, 9, але й такої вулиці нині немає.
Васильєв – судовий урядовець у Кутаїсі, колега К. В. Квітки. Докладніших відомостей немає.
З Лисенком я говорила. – Леся Українка просила М. В. Лисенка написати музику до опери за повістю О.Кобилянської «У неділю рано зілля копала», лібретто якої вона мала намір створити. Ця робота не була завершена. Збереглася лише частина плану лібретто (ф. 2, № 864).