22.01.1911 р. До сестри Ольги
| Кутаїсі | 9.I.1911. Кутаїс |
Любая Лілеєнько!
Дуже мені шкода, що Кльоня тебе стурбував листами про мою слабість і що з того може вийти ще більше клопоту й турботи для тебе. Правда, що тоді мені було таки погано, гірше, може, ніж К[льоня] думав, бо коли у мене t° була 39,7, то я таки від нього се скрила, бачачи, що і так він дуже наляканий та зажурений. Але t° вище 38 не дуже довго держалась, ледве тиждень, і то, я думаю, було так через те, що напад загострення в нирках трапився під час менстр[уації], а до того ще й зуб розболівся той, що над ним сидів хронічний флюс. Тепер я зуб вирвала, флюс пройшов, а для подорожі я вибираю час, вільний від менстр[уації], отже, думаю, що t° моїй нема причини здійматись вище 38°, а вже ж туберкульозні з t° в 38 їздять сами по далеких курортах без жодної небезпеки для себе. Сі остатні дні t° y мене звичайна, а вчора ввечері навіть була нижче 37. Значить, нічого хронічно небезпечного нема.
На пароході буду дуже берегтись, можу і з каюти не виходити, прислуга там звикла до людей, позбавлених руху, і, напр[иклад], як у мене був напад на переїзді Конст[антинополь] – Одеса, то мене служанка гляділа, як справжня сестра милосердя, і нічого мені не бракувало… Брати платну провожату звідси до Єгипту коштувало б дуже дорого, 300 – 400 p., і вона б скоріше стісняла мене, ніж помагала, я вже знаю свою натуру, та й мало тепер часу, щоб її знайти і щоб вона встигла зібратись. Мені як не виїхати з Батума 14-го, то й зовсім не варто їхати, бо мусила б або їхати в невигідний для подорожі період, або запізнитись до февраля, а тоді вже мало часу до хамсину лишиться. Я б виїхала і раніше, та нема такого парохода по анатолійській лінії, одеською ж боюся їхати через холод. Якщо ти ще не вибралась в дорогу назустріч мені в Конст[антинопо]лі по Кл[ьони]ній телеграмі, то краще не завдавай собі того клопоту, я знаю, що то тобі не легко, і радніша була б не мучити тебе. А як уже вибралась – ну, то до побачення в Цареграді, в Hotel khedivial або ще на пристані в Галаті. Цілую міцно.
Леся
Кльоня найбільше боїться, як я буду в Конст[антинополі] в отелі сама на случай слабості, і через те ото подав план зустрічі твоєї зо мною, а я думаю, що мені не конечне мусить щомісяця бути халепа. Цілую Оксаночку, Дору і Михаля.
Раніше ж я сама не рішалась збиратись, поки трохи зміцніла після «встряски».
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 331 – 332.
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 402) із незначними скороченнями. Фрагмент «Але t° вище 38… без жодної небезпеки для себе» відновлено за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 14 тт. – Луцьк: 2021 р., т. 14, с. 225.
Константинополь – давня назва найбільшого міста Туреччини Стамбула (до 1923 р. був столицею Туреччини). Давньоруська назва – Царград.
Галата – місто на північній стороні затоки Золотий Ріг у Туреччині, передмістя Стамбула, де міститься його діловий центр і ряд адміністративних споруд.