Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

16.05.1911 р. До сестри Ольги

Київ 3.V.1911. Київ

Любая Лілеєнько!

З листів твоїх до Михайла довідуюсь, що Михалюньо слабенький. Яка шкода! І що то з бідною дитинкою робиться? Я то сподіваюсь, що воно хутко видужає, але вже навряд чи можна буде його хутко в дорогу брати.

Зо мною ж вияснилось, що більше як 2½ – 3 тижні мені нема чого тут сидіти, бо Дейч не радить дуже довго в Києві бути. Я це була в нього вчора, і … нічого «чудесного» він мені не обіцяв, довідавшись про вплив сонячних ванн і розглянувши аналізи. […] Той аналіз, що я тут зробила, трохи гірший від гелуанського в тім, що знов є еритроцити й гіалінові циліндри та що по 40 – 50 туберкульозних бацил в кожному з 4-х препаратів є, а ліпший трохи тим, що на кілька сотих білка менше (але се, здається, в моїм випадку неважно). Дейч неначе готов був і зовсім мене без лічення відпустити, та, подумавши трохи, зважив, що можна «попробувать» місцеве освітлення спини (де нирки) з тим, щоб я потім робила се дома на сонці. За два тижні він має навчити мене, як саме користати з сонця (ходити до нього треба через день), а тоді радить не засиджуватись у Києві, бо життя тута в літню пору може мені, на його думку, завадити. Сього тижня я, на жаль, не можу ще почати лічення, отже, почну вже «з неділі», а скінчу десь в 20-х числах мая. Може, до того часу Михальо вже солідно поправиться і ви таки зможете приїхати сюди на кілька день. Я так хочу вас бачити, що готова сама заїхати в Кам’янку, та тільки боюся трохи довгої їзди залізницею, бо тепер мене від залізничої тряски завжди болить, а як їхати на Катеринослав, то вже, значить, і на Севастополь, в цілому ж се доби на 1½ більше залізниці, ніж на Одесу. Страшнувато. Крім того, я частину своїх речей покинула в Одесі і трохи ніяково затрудняти Комарових пересиланням того.

Мене вже «заганяють» спати, то вже треба кінчати, та, може, і тобі ніколи листами тепер займатись. У нас з від’їздом Дори до Фастова трохи поменшало гостьового і іншого шарварку, то треба трошки упорядкувати життя (наскільки се можливо), а то воно таки досить вибилося з колії і контраст проти гелуанського санаторського досить великий…

Мама все щодня збирається їхати в Гадяч, та ще, певне, не зараз збереться, як то звичайно. Боюся, що виїде аж під кінець мого лічення тут і потім чекання її повороту задержить мій виїзд звідси, а мені вже трохи нетерпиться додому, бо знаю, що Кльоні там без мене погано приходиться і з роботою, і з «нападениями» з боку Ф[еоктисти] С[еменівни]. Ох, коли то вже він вирветься з тої всякої кормиги! … Все ж як я дома, то йому легше з тим усим боротись.

Однак справді пора спати. Будь здорова, любая, і Михалюньо нехай там одужує швидше. Цілую міцно вас обох.

Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 349 – 350.

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 410) з незначними скороченнями.