24.01.1903 р. До О. Ю. Кобилянської

Хтось комусь карточку пише, бо на листи не має часу. Хтось дає одсіч Єфремову за когось, і ще за когось, і за прапор модернізму (так, як хтось розуміє модернізм). Хтось хоче в полеміці витримати тон echt ritterlich, щоб відбивав від Gemeinheits тону Єфремова, і сподівається, що се вдасться. Хтось лаятись по-бурсацьки не вміє, так хоче вийти на чисту арену, як Ritter wohlbewaffnet, Ritter von dem heiligen Geist, і кликатиме все лицарство під чесний прапор. Коли «Киевская старина» не прийме моєї відповіді, то я собі знайду пристановище, – тим гірше буде для них і тим ширша арена для мене. Але перше подамся до «Киевской старины», щоб не казали, ніби я не хотіла в «своїй хаті» відповідати. Не дуже комусь добра на нерви та полеміка, та що робити? Хтосічок може мовчати, коли хоче, бо він виключно белетрист, але Єфремов зачепив мене як критика і як публіциста, то мені мовчати не випадає. А хтосічок нехай буде спокійний і нехай прочитає собі «Bergidylle» Heine (остатню частину): «Tausend Ritter wohlbewaffnet…» Нехай буде ясний і спокійний, як сьогодні море. Родичам і братам мій привіт і дяка за спогади.

Хтось

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 28.

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Украинка Л. Собр. соч. в 3-х т., т. 3, М., 1950, с. 270.

Подається за автографом (ф. 14, № 907).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 660. Істотних різночитань з виданням 1979 р. нема.

Лицар святого духа – образ із поеми Г. Гейне «Гірська ідилія».

Я собі знайду пристановище – Із статтею «Лист до редакції» (відповіддю С. О. Єфремову) Леся Українка зверталася і до журналу «Мир божий», але її не надрукували. Детальніше – у статті «Світла й тіні нової краси».