6.06.1901 р. До О. Ю. Кобилянської
| Кимполунг | 6/VI 1901 |
Нехай хтось буде добрий і вибачить, що лист не на картці писаний, а таки так, «як бог приказав» бути листам. Надворі страшна хляпавка, а хтось не має картки і не важиться витикатись на вулицю, бо буде «міау». Відколи хтось виїхав звідси, то з погодою нема ладу, як не зрання, то по обіді (am Vorabend) a все мусить хляпати! Міа-а-а-ау! А тут ще нема з ким в позу втомлених коней стати, то вже й зовсім біда…
Однак хтось ловить кожду суху хвилину, аби побігти в гори. Вчора від рання до полудня дощ дав спокій, отже, хтось бродив по Магурі цілих три години і було йому дуже добре, а сьогодні нема чистої години від самої ночі (вночі теж хляпало розпачливо!), Рунг зовсім сховався, Магура в жалобі, гори проти мого вікна не всі видко і – з нашої проектованої екскурсії до Vale Sacâ нічого не буде! Хтось сидить надутий (скажіть се, коли хочете, п. М[аковею]) і не хоче навіть до роботи братись, а властиве треба, і погода саме літературі сприяє. Оце чийсь лист розбудив трохи чиюсь сердито-заспану енергію, то, може, воно якось піде з роботою.
Тут прийшла картка комусь від «вуйка Міроші», але хтось її собі присвоїв і, як схоче, то покаже комусь аж в Чернівцях, а тепер посилати не хоче, бо він взагалі лихий і надутий і до гречності не розположений.
Хтось із кимсь мусить конечне бути ще раз в Ревній, ganz bestimmt.
Тут когось дуже часто згадують, встаючи й лягаючи, на самоті і вдвох, і втрьох. Нехай хтось частенько пише картки, то буде чіча-ляля.
Як татарчатко не напише комусь, то хтось його з’їсть, не соливши, як приїде.
Хтось посилає свій привіт всій милій родині Кобилянських і дякує за пам’ять та уважність, а комусь робить гіпнотизуючі паси в найбільш несподіваний спосіб. Па!
Хтось
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 230 – 231.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 105 – 106.
Подається за автографом (ф. 14, № 882).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 537 – 538. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
Магура, Рунг – гірські шпилі в Карпатах біля Кимполунга.
Vale Sacâ (Суха Долина) – провалля між горами, в 7 км від Кимполунга.
Ревна – село поблизу Чернівців, куди Леся Українка з О. Кобилянською 11 (23) травня 1901 р. приїздила до старшої сестри О. Кобилянської – Євгенії Урицької (? – 1917). Через два дні, 14 (27) травня, обидві письменниці відвідали село Стрілецький Кут і гостювали там у священика С. Федоровича. Вчитель І. Карбулицький згодом писав про це у своїх «Споминах про Лесю Українку з її побуту на Буковині в 1901 р.» (Див.: Спогади про Лесю Українку. Вид. 2-е, доп. К., 1971, с. 182 – 184).