27.09.1908 р. До матері
| Ялта |
Люба мамочко!
Сьогодні ми отримали твою одкритку, але К[льоня], либонь, ще не так то хутко напише тобі сам, бо з ним знов біда. Мої лихі передчуття, висловлені в листі до Лілі, оправдались — кашель у К. скінчився кровохарканням, і він оце вже 4-й день лежить в ліжку. Хоча на сей раз і не було такого Blutsturz, як то колись, та й t° нормальна (не вище 37), але все таки се маленьке «излияние» само по собі поганий симптом, бо показує, що процес таки є. Кровотечу вдалось хутко припинити (викликали лікаря серед ночі), але ще й тепер мокрота «окрашена» і поки се буде — треба лежати. Лікар думає, що днів через 3 вже можна буде встати, але і вставши поводитись з обережністю. Не так се налякало само по собі, як засмутило і навіть обезкуражило, бо можна думати, що се робота в камері мир[ового] судді викликала такий рецидив, а коли се так, то, либонь, прийдеться знов тую службу покинути, але що починати далі, покинувши? Думки про се страшно нервують К. і чимало заважають його поправці.
Мене дуже втішила звістка про те, що папа таки має приїхати до нас. Коли сей лист ще застане папу в Києві, то нехай ся звістка лиха не стає йому на перешкоді. Я маю надію, що поки папа доїде сюди, то К. вже встане, і папі не буде ніякої невигоди чи прикрости в нашій хаті. Для мене ж буде велика радість папин приїзд і чимала моральна піддержка. Може, папа ще й порадить нам щось. Але ми йому голови клопотати не будемо. Одним словом, дуже прошу приїхати.
Ну, ніколи далі писати. Цілую міцно тебе, папу і Geschwister. К. кланяється і вітає.
Твоя Леся
P.S. Ноти ще не отримали, може, завтра надійдуть.
Примітки
Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 818 – 819, з архіву М. В. Кривинюка.