Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

7.01.1908 р. До матері

Ялта 25.XII.1907

Люба мамочко!

Пишу тобі, навіть не знаючи, в Києві ти чи, може, в Колодяжному (бо Дора і Микось туди збирались, то, може, і ти з ними?). Сумно мені дуже, що ні ти, ні хто з наших, окрім папи, до мене не озиваєтесь, от уже, либонь, більше місяця навіть на листи не відповідаєте. Я ніяк не можу допитатись, де Ліля і чи отримала вона мій довгий лист, писаний ще в Колодяжне під час папиної слабості, – тим часом для мене дуже важно це знати.

Про тебе довідуюсь тільки з преси: що ти ходиш в різні укр[аїнські] товариства, тебе вибрали головою українського відділу «Бояна», ти видаєш свої твори і т. п., з сього виводжу, що, либонь, «все живы» і нічого надмірно лихого не сталось. Шкода, що в нашій пресі «персоналія» не в звичаї, а то б, може, я більше знала такого, чого тепер без листів нема як довідатись. Я знаю, що тобі ніколи, але ж невже нема нікого коло тебе, щоб хоч одкритку мені коли написав? Пробач, що у мене прокинувся досить гіркий і зовсім уже не празниковий тон, але я не почуваю ніякого свята і не можу вмовити себе, що воно є – wo?..

Ми з Кльонею почуваємось, мовляв він, «мов на дощечці серед океану», – так самотньо і безпорадно, бо власне, поради б нам тепер дуже треба. Вчора «для святого вечора» мій лікар задав нам задачу, щоб ми «на праздниках, на досуге обдумали», – а власне, чи робити мені операцію, чи ні. Таки до того дійшлося, як я, зрештою, і сподівалась. Тільки вже тепер річ іде не про «пришивання», а про «удаление» правої нирки. Можливість і такої альтернативи для мене не нова, бо ще і в Балаклаві лікар натякав на се, тільки без докладного розгляду ні він, ні тутешній лікар, видно, не хотіли казати сього категорично, тому і я вважала, що не на часі писати про се тобі чи кому з наших. […]

Ну, кінчаю, бо хочу сьогодні одіслать. Вір мені, що мене не лякає ні та операція, ні інші прикрощі лічення, мені тільки жаль, що все це завдає смутку і турботи близьким людям, – пора б уже спочити від моєї «богині»…

В іншім листі напишу ще про інше (маю вірші для твоїх виданнів), а тепер боюсь утовщати лист, щоб не пропав. Цілую тебе міцно і всіх наших. Кльоня всім кланяється. Пиши ж мені.

Твоя Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 221 – 222.

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 377).

«Боян» – київське хорове товариство, засноване 1905 р. (існувало кілька років). Організовувало публічні концерти, в яких виконувалися українські та російські народні пісні, твори видатних вітчизняних та зарубіжних композиторів. 1907 р. (5 березня), зокрема, провело літературно-музичний вечір пам’яті Т. Шевченка. Головою товариства певний час був М. Лисенко.