18.05.1903 р. До О. Ю. Кобилянської
| Цюріх | Hotel Union. Zürich Schützengasse 2 b. Hauptbahnhof J. Meister-Bühler Propriétaire, den 18.V 1903 |
Хтось чиюсь карточку і телеграму дістав, але не дуже тим «unmöglich» зажурився, бо, здається, комусь і так unmöglich буде до гідропатії братись. Мій лікар в Сан-Ремо, відпроваджуючи мене, все намовляв, щоб не одважуватись вступати до закладу і навіть купелів не брати, аж поки зовсім гаряче літо настане, тепер же тільки водою з спиртом витиратись, а то можна скрізь, хоч і в маленькій хатці, аби двері на 5 минут зачинити та аби хтось на 5 минут мав собі яку дівчину до помочі, та й більше нічого не треба.
Тут хтось того професора не застав, що до нього їхав, а в Berner Oberland не хоче за ним їхати, бо не варт (проф[есор] буде вже ціле літо в Oberland). Однак не жалує, що заїхав до Цюріха, бо і другою дорогою до Мюнхена мало що дешевше коштувало би, а так Оксана собі Швейцарію та Rheinfall побачить, вона дуже з того тішиться. Саме тепер Оксана поїхала на той Rheinfall, а хтось вже ні, бо втомлений і має листи писати, і, зрештою, вже раз торік бачив, то нащо має собі такі розкоші дозволяти, – все те коштує, а їдучи вдвох з молодшою сестрою, треба вже більше на неї, як на себе уважати.
Їдемо завтра до München’a, там уже нам і помешкання на 3 – 4 дні є готове. Десь в суботу або в неділю будемо у Відні, там піду до Nothnagel’a, і нехай ще він мені радить про ту водяну курацію. Він мене восени бачив, то, може, ліпше зважить, оскільки я за зиму поправилась чи ні та чи можна і як власне мені до води братись. Як треба, то й коло Відня є тих Badeanstalten доволі. А як не треба комусь тепер жадної води, то хтось заскочить до Праги та до Львова на якнайкоротше, а 31.V буде вже у когось та й там вже побачить, чи зможе довго бути, чи як, тільки головне те, що таки буде. Хтось не має жадної охоти іти до якогось Anstalt’y віденського і таки певне не піде. Хтось дуже гризся за Лілю та й знов трошки кашляв крів’ю (за 2 – 3 дні перед виїздом), а з таким уже до води братись не випадає. Про Лілю нічого нового не знаю, може, в Мюнхені що дістану – просила туди писати.
З Праги Оксана поїде просто-додому, а хтось уже сам nach Ruthenien подасться.
Хтось здоровить чиюсь родину, а когось просить, щоб не журився, бо хтось та й ще хтось мусять побачитись таки тепер!
Хтось
На чиюсь адресу прийдуть книжки з Сан-Ремо, то мої, прошу сховати, поки хтось приїде, бо комусь не хотілось їх за собою возити по світах – тяжко.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 71 – 72.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 159 – 160.
Подається за автографом (ф. 14, № 942).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 685 – 686. Істотних різночитань з виданням 1979 р. нема.
Не дуже тим «unmöglich» зажурився – У згаданій у листі картці О. Кобилянська повідомляла, що в її новому помешканні відсутнє відповідне приміщення для лікування водою, на яке розраховувала Леся Українка.