Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

29.11.1901 р. До матері

Львів 16.XI 1901

Люба мамочко!

Доїхала я «як не може бути», без жадних авантюр і навіть без пересадок (окрім, звісно, на границі), спати можна було б зовсім добре, але мені чогось не спалося, часто прокидалась і взагалі мало спала, через те досить втомлена тепер, хоч не слаба, а так тільки сонна. Крив[инюк] зустрів мене на вокзалі; він мало змінився, хіба що трошки схуд. Живе, як видно по всьому, досить стіснено, хата в нього дуже поганенька. Працює, видко, чимало; прикростів ні він нікому, ні йому ніхто не робить. Окрім Крив[инюка], мало кого бачила з знайомих (в Ольги Фед[орівни] ще не була, нехай завтра!), навмисне не заявлялась, бо втомлена і не хочеться балачок провадити.

Позавтрьому рано думаю їхать далі, завтра не можу, бо на Відень іде ранішній поїзд найвигідніше, а виїжджаючи завтра з ранішнім, я зовсім не вспіла б виспатись. Сюди я приїхала в 2 г[одини] 35 м[інут]. Так що нема ще й півдня, як я тут.

Писатиму ще з дороги, а тепер вже кінчаю, бо втомлена.

Крив[инюк] всім кланяється, все допитувавсь, чому Оксана і Рада йому не відповідають.

Цілую міцно тебе, мамочко, і папу, і всіх наших. Була б вам дуже вдячна, якби застала вже одразу в С[ан]-Ремо звістку про Микося і про всіх, – надто сумно так виїздити, коли не всі здорові. Ще раз цілую тебе.

Твоя Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 296.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 383.

Подається за автографом (ф. 2, № 202).