7.10.1901 р. До сестри Ольги
Київ | 24.IX 1901 |
Лілея моя лілейная!
Пересилаю тобі листа п. Кривинюка, отримала його позавчора, але вчора не могла послати, бо він був мені потрібний для відповіді і для «справоздання». Сама на сей раз пишу мало, бо зайнята: післязавтра вечір в Літ[ературно]-арт[истичному] тов[аристві], то там будуть читати мій реферат, викроєний з моєї статті про драму новітню, а я ще маю до нього доточити новий хвостик (огляд на українську драму) – треба се скінчити сьогодні, бо той, хто читатиме, мусить перше репетицію вдома зробити. Сама я читати не хочу, боюся втоми, та й просто може голосу забракнути і кашель на естраді напасти; і так, може, прийдеться трохи поговорити під час дебатів (що, певне, будуть), то треба зберегти енергію. Ти, певне, розсердишся, прочитавши, що я до вечорів уже берусь, але сей вечір треба було врядити (так уже вийшло), а труда він мені стоїв самого мінімального, бо робота з рефератом залежала головно в скороченні, та от іще маленький хвостик написать. За співцями і т. і. я не бігала, тільки дві записки написала, а бігали лакеї від общества, – і так я заміряюсь робити завжди.
Ну, однак, я все про вечір, а се, може, й нецікаво.
У нас все гаразд, Оксана з Гадяча приїхала дуже поправлена, я її ще такою й не бачила досі. Дора трохи підтяглася ради гімназії, раніше лягає, раніше встає і трохи більше за порядок дбає, хоча при науці досить лінується. Вчора Оксана, Дора і Рада цілий день видавали публіці виграші на приютській лотереї і самі виграли деякі дурнички, з чого досить були втішені. Микось виріс як дуб, захоплюється гонками велосипедними і бродить взагалі занадто багато. На мене було по приїзді напав нежить, і я від того часу знов кашляю, тільки не дуже. Ну, решту згодом. Цілую тебе міцно.
Твоя Леся
Товаришці твоїй (що казала про неї Щер[бина]) постараюсь помогти, єлико в моїй силі. Слухай, що з твоїми очима? Напиши по правді, бо вже все одно більш ніж тепер не злякаєш, я й так боюся.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 283 – 284.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 377 – 378.
Подається за автографом (ф. 2, № 320).
там будуть читати мій реферат – «Новейшая общественная драма».
маю до нього доточити новий хвостик – Кінець автографа реферату не зберігся, тому невідомо, які твори аналізувала поетеса.