15.09.1901 р. До сестри Ольги
Чернівці | Чернівці. 15.ІХ 1901 |
Лілея моя!
Дуже мені жаль, що не застану вже тебе в Києві, ну, але зате зобачиш мене здоровою. Бачиш, я таки справжнє те скрипуче дерево, що два віки живе… Як будеш мати час, напиши мені вже в Київ, бо через 3 дні я звідси їду. Я напишу більше з Києва, а тут тепер не маю часу – лагоджу новий збірник віршів до друку. Цілую тебе і руку стискаю.
Твоя Леся
Ольга тобі кланяється. Вона теж виїжджає звідси через 3 дні, тільки не зо мною, а сама – до Відня. П[ан] Кв[ітка] ще в горах.
Се ті гори, що я через них з Буркута їхала, – сама федьковичівщина.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 275 – 276.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 372.
Подається за автографом (ф. 2, № 319).
лагоджу новий збірник віршів – «Відгуки» (Чернівці, 1902).
Се ті гори – На листівці зображено буковинський гірський пейзаж (Устя-Путилів).
сама федьковичівщина – тобто батьківщина Ю. Федьковича, який народився у с. Сторонець-Путилів (нині селище Путила Чернівецької області) та місцевості, змальовані в його творах.