24.10.1901 р. До М. В. Кривинюка
Київ |
Дорогий брате!
Послала Вам сьогодні гроші, а це маю нагоду написати «з заграниці». Тільки спішусь, бо ждуть.
Отже про «псевдонім» і т. і. В рецензії на Н. Ви зверніть увагу на примітку від редакції, що мовляв Н. писаний в Києві, вийшов з друкарні київської і т. і. (що і неправда), а що рецензія теж з Києва; от наші і були скандалізовані і рішили «сховать кінці», а власне в той спосіб, щоб фірми не писать жадної, а тільки на тім місці, де звичайно пишеться ймення автора, поставити дві літери С. Д. (ініціяли, а не цілі), ніби в тім якась конспіративність буде… Я, властиве, против сього, але не моя воля, інші рішили.
Примітки всякі до рецензії на Н. викиньте: редакційна взагалі непотрібна, а авторські непровірені (виходить тепер), отже краще без них.
Може, переклад О. можна зредагувати, додавши, наприклад, з Драгом[анова] про Угорську Русь, тощо. Порадьтесь з Фр[анком]. Ну, а як не можна, то не біда.
Грошей, коли треба, ще пришлем.
Ну, стискаю Вашу руку. Бувайте здорові. Хутко ще при нагоді напишу.
Ваша сестра Леся
Примітки
Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 569 – 570, з архіву М. В. Кривинюка.