Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

29.05.1899 р. До матері

Берлін 29 – 17/V 1899

Люба мамочко!

Сьогодні я вже хотіла писать тобі листа з «жалкими словами», та ось якраз, ще ми не вставали з ліжка, як отримали твого листа. Спасибі, дуже спасибі за нього, багато в ньому цікавого і наперекір Якимовій поговірці багато нового і доброго вкупі. Сьогодні ж получилась од Миші одкритка із Пскова. Оце ж він вчора вже мав бути в Києві. Як же там вам усім Євця показалася? Шкода, що я її не бачила.

Приємно, що вже кінець тій канітелі з Ярчевським. Але все ж «иноплеменнички» деякі будуть в Колодяжному – чи се тобі нічого? Положим, се навіть добре, бо інакше могло б уже за сей рік «воцариться запустение».

Літер[атурне] общ[ество] щось завело рисковану гру, ще потім почнуть літераторів та поетів за довг продавати! А з святом Пушкіна, то мені, при всій моїй націон[альній] толерантності, робиться нарешті досадно, що хохла хоч в церковь і не пущають, а проте як до чого запрягти треба, то і він годиться. Я розумію «принять благосклонное участие», але всяку чорну роботу повинні б взяти на себе Соловцов і С°, а то се вже занадто благонравно.

Ще ж потім того ж Стар[ицького] й лаятимуть, що, мовляв, своєї хохлаччини напустив до юбілею.

Яворська, справді, «женщина руча», як я бачу… Ото, якби…

За дом у Гаю я дуже радуюся, тільки чи не дуже ти вже собі клопоту завдаєш з такою нагальною роботою. Впрочім, і для тебе ж краще, як те будування скінчиться. Коня нового я, признаться, трохи боюсь. От до чого дійшло – я вже коней боюся!.. Але то все нічого, я таки довольна, що житиму «в земному раю» – адже ж сього від часу прабабуні Єви ні одна жінка не зазнала! Надто звідси з кам’яного і тепер дуже, занадто шумного Берліна то наші українські зелені простори здаються навіть краще раю.

Ходить я, певне, могтиму і пішки до річки, бо вже ж коли ходжу на 3-й етаж по сходах, то воно, може, по землі й легше. А може, в апараті й зовсім хороше ходитиму. Апарат ще не готовий, німецькі зелені свята, певне, перебили роботу бандажистові, але завтра обіцяв принести міряти, після примірки, кажуть, уже хутенько докінчить. Проте Емма, у котрої скоріш можна «правдоньки» допитатись, ніж у Лютр, каже, що я ще пробуду тут zwei Wochen ganz bestimmt. Ta нехай уже й zwei Wochen, сиділа більше!

Може бути, що з апаратом я і Мишиного коханого Bote побачу, а тепер ще боюсь ходить по галереям. Єсть можливість побачити й мені Rochegross, бо він тепер виставлений на великій берлінській Jahrausstellung (відповідає паризькому «Salon»), там же єсть і та картина, що розказувала лютеранка: «Abschiedsgedanken», постаті, що привиджуються в клубках диму з локомотива. Вистава ся уряджена в саду Lehrtezbanhof, в окремій будові, au rez de chaussée. Може, й побачу. Ліля була на сій виставі і каже, що хоч дуже надзвичайних картин нема, але гарних багато.

Була Ліля і на виставі «Secession» («Modernisten», отих, що «Jugend» видають), вона їй страшно не сподобалась. Купила мені на показ ілюстрований каталог, то справді якесь страхіття. Емма і Марі, роздивляючись той каталог, раз у раз скрикували: Häßlich, gräßlich scheußlich, greuelhaft! Na! Ist es möglich? Ich bin Sprachles! Я на сюю «Secession» не хочу дивитись, хоч би й могла!

Еге, признаться сказать, я ледве «скрыла свое изумление», коли Лютра сказала мені, що Geheimrat бажає собі тільки drei Hundert Mark, бо ніхто б йому не заперечив, якби він двічі стільки сказав. Я думаю, що й наші добродії людськості, оті, що пінцети в животах «забувають», беруть навряд чи менш 150 р. за свої добродійства.

Я вже дещо купила собі: дві спідниці нижні, накидку, літню довгу блузу, одну блузку, а то ще куплю скілька блузок і, може, ціле літне плаття. Шляпу тим часом маю простішу, а гарну куплю тоді, як буду вільніша в рухах, бо шляпу завжди треба купувать в присутності того, хто має її носить.

Твоя сенсаційна новина про Мумму справді сенсаціонна. Хто ж би се? Чи не Пашкевич? Вони ж давно «друг к другу возвышенные чувства питали».

Ну, буду хутко ще писать, після полученія апарата, то понаписую ще дещо, а тепер не хочу дуже утовщать листа, бо ще пропаде.

Міцно цілую тебе і всіх! До побачення, дорога мамочко.

Твоя Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 113 – 115.

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 194).

кінець тій канітелі з Ярчевським – У 1896 р. драгунський офіцер, ротмістр Ярчевський взяв в оренду колодяжнинський маєток родини Косачів. Олена Пчілка та її діти були дуже незадоволені з цієї оренди, викликаної матеріальними нестатками.

з святом Пушкіна – Леся Українка обурювалась тим, що трупа M. M. Соловцова не взяла участі в підготовці ювілейного Пушкінського вечора. Цей вечір, організований Київським літературно-артистичним товариством, відбувся 22 травня (ст. ст.) 1899 р. в приміщенні театру «Бергонье».

Яворська – можливо, M. M. Старицька, яка виступала тоді в трупі М. Старицького під цим псевдонімом.

дом у Гаю – будинок на хуторі Зелений Гай.

Мишиного коханого Bote побачу – Можливо, маються на увазі картини Яна Бота (1618 – 1652) – голландського живописця-пейзажиста.

Рошгросс Жорж (1859 – 1938) – французький художник.