25.02.1899 р. До А. М. Драгоманової

Mon cher petit Radis!

Тільки що отримала твого листа і в той же момент пишу, а то потім розкисну і вже не захочеться. Мамі і Ліді я вже писала про своє здоров’я, тобі напишу про що інше. Знаєш, мені здається, що я не стою того, як до мене відносяться мої родичі і друз’я. Стільки поздравленнів і добрих слів сказано і написано мені, а я навіть не вмію толком відповісти на їх. Подумай, Миша нарошно приїхав із Дерпта сюди, щоб бути при мені під час операції! Правда, се було добре не тільки для мене, але і для мами, а то я дуже боялась, що вона буде робить сама, поки мене будуть різать. Ти кажеш, que j’avais supporté l’opération avec beaucoup de courage. Pas autant que ça, ma chérie! Часом так розкисаю, що і ложками не збереш… Мене сердить сей гіпс: він постоянно кришиться, і те, що спать хочеться, а не можна заснуть, і те, чом мені не зробили операції 10 літ тому назад, і etc., etc., etc. Врешті, се пусте і не варт про се думать, правда?

Берлін дуже інтересний город, тільки я його мало бачила, бо не могла ходить, як приїхала.

У мене в хаті на больницю не похоже, і се дуже добре, бо я терпіть не можу больниці. Я тепер багато читаю, бо тут можна доставать всякі книжки на чужих мовах, що в Росії доволі трудно.

Подякуй за пам’ять про мене m-me і m-lle К[ойчу], а также m-lle Домні передай мій найкращий привіт. Кланяйся усім, хто мене пам’ятає. Де тепер m-me Белчева?

Ну, знаєш, я кінчаю, бо… спать хочеться, хоч тепер день. Міцно цілую тебе, ma petite Radinette! Ta cousine pour l’éternité.

Коли Ви їдете в Росію і чи іменно їдете? Пиши точно.

Леся

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 94.

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 209 – 210.

Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 473. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.