Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

21.03.1902 р. До Л. М. Драгоманової-Шишманової

Сан-Ремо 21.III

Бідненька моя товстенька Лідочко!

Ти ж не сердишся, що я знов задержала свою відповідь? Та вже, певне, ти до моїх звичаїв звикла…

Тут життя таки досить монотонне, то так, що день минув, що місяць – «мальность разниці»… Та «разниця» тільки, що стало ще тепліше і всі вже викидають печі з хати. «Сезон» уже минає, англічан на улицях меншає, скінчилась régate на морі, відбулась остатня bataille des fleurs de la mi-carême, італьянці вже до великодня ладяться, а я вже починаю строїти плани повороту додому, хоч то ще не хутко буде, бо аж у маї думаю вирушити звідси. Ще не знаю добре, як їхатиму, може, перше одбіжу в Швейцарію і загляну на Рейн, але то навряд, краще не сідати на два стільці разом, щоб часом не провалитись. Я все-таки à la touriste їздити не можу без риску. Хоч я і дуже поправилась, роблюся навіть гладка і кашель минув, та воно й торік так було в горах, а ледве почала знов київський «режим», то й знов розклеїлась, – мушу се пам’ятати. Тільки у Флоренції й Римі, може, таки буду, коли доктор дасть permis de séjour, і, може, проживу по неділі в кожному місці, щоб не дуже à la diable оглядати. Через те прошу тебе, коли се тобі не трудно, пришли мені ті інформації (про отелі і т. п.), про які ти згадувала в листі, я хотіла б їх мати «на всякий случай». Ще, звісно, є час на їх, бо ще місяців 1½ я тут пробуду, та як будеш відповідати мені, то не забудь про їх.

Може, і правда твоя, що я не зовсім справедлива була до Пол[ины] Ник[олаевны], то я з охотою беру всі різкі вирази назад. Впрочім, їй самій я ніколи нічого різкого не виражала, і ми з нею тепер в добрих відносинах. Вона оце була з тиждень в Ментоні, а тепер знов тут, здоров’я її так добре, як тільки може бути при її хронічній слабості.

Радочка і мама твоя пишуть мені досить часто, як не листи, то хоч cartes. Зимою, як ти, певне, знаєш, мама твоя часто слабувала, а тепер пише, що поправилась. П[ан] Труш збирається в апрілі в Італію, обіщав одвідати мене тут, от, може, буде компанія мені до Флоренції й Рима. Та щось замовк остатнього часу, може, роздумав.

Ліля сьогодні прислала картку, що зайнята дуже, держить екзамени. Значить, їх інститут ще поки що бог милував, а я, признаться, боялась трохи за цілість Лілиних ребер в сі тривожні часи… Страх прикро отак здалека прислухатись до всяких страшних чуток з Росії, та ще й ті чутки завжди перебрехані наполовину в пресі…

Сьогодні, Лідочко «стаття» моя не буде дуже довга, бо щось трохи болить голова (взагалі я тепер здорова, а се так щось, не знаю), то не хочу її томити. А від тебе жду хоч «аперсю-то» тільки скоренько – правда? Ти ж моя добренька товстенька Лідочка і не захочеш «око за око!» А я твоя «единственная старшая кузина» та ще й pour toute éternité.

Леся

P. S. Mille baci e saluti тобі і мечкам.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 340 – 342.

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 220 – 222.

Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 609 – 610. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.

я не зовсім справедлива була до Пол[ины] Ник[олаевны]Нестроєвої. Див. лист Лесі Українки до Л.М.Драгоманової-Шишманової з 4.01.1902 р.

П[ан] Труш збирається в апрілі в Італію – І. Труш побував у Римі, але в Сан-Ремо не заїхав.

їх інститут ще поки що бог милував – Згадка про студентські заворушення, які відбувалися у всій Росії в 1902 р. і жорстоко придушувалися царським урядом.