27.04.1902 р. До сестри Ольги
Сан-Ремо | 27.IV 02 |
Лілеєнько!
Гляди, не «переучись»!
Не пишу тобі листів з економії твого і мого часу: досадно ж тобі було б читати листа, а відповідати одкриткою?
Тепер я вже здорова, а то була трошки розкисла. Все то «нервы», кажуть, винні… Тепер тільки втомлена і трошечки схудла, та, думаю, хутко знов погладшаю. Медитую, чи не поїхати в Швейцарію порадитися з тамошніми лікарями «или я больна, или я здорова», та ще не знаю, як то випаде. А додому таки морем їду, то має мені нерви «настроїти». Пиши маленьке-недовгеє слово! Па!
Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 348.
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 330).