20.05.1902 р. До брата Миколи і сестер Оксани та Ісидори

Любії мої!

Се вже їду в Швейцарію. Завтра або позавтрьому напишу. Плани мої всі ті самі, що в листі до папи. Почуваюся здоровою, інакше не поїхала б. Пишіть мені poste restante, бо нудно без звісток від вас. Цілую всіх. Лілі і мамі не пишу, бо не знаю, де вони.

Леся

Лілі таки написала, а мама не любить одкриток, листа ж тепер нема як писати.

Дуже прошу папу дійти ладу з нарисами Кобилянської. Чи їх прийняли в «К[иевскую] ст[арину]»? Автор допитується, а я не знаю.

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 356. Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 440). Лист написано на фотокартці, яка зображує поетесу на весь зріст. Сампірдарена – залізнична станція поблизу Генуї в Італії.