18.01.1913 р. До матері
Гелуан | 5/I 1913 |
Люба мамочко!
Будь ласкава, передай сього листа Лаврову. Твоя звістка про його заміри мене дуже здивувала, бо ніякої остатньої умови між нами не було, навпаки, він восени написав мені, що не має грошей на видання і тому спиняє сю справу. Я не посилала йому матеріалів і не обмінялась умовами, хіба ж може він уже видавати, коли ще навіть не вмовився ні про що з автором? Чує моє серце, що знов почнеться нова серія крутійства і всяких misères. Покарав мене бог такими видавцями! Та що ж, коли кращим зате не ведеться з продажем книжок, а отакі крутії тільки й «преуспівають». Справи з гонорарами волію відкласти до весни, може, з ким особисто побачуся, бо заводити про се переписку тепер не маю сили; я така виснажена тепер, що кожний подібний лист то для мене як слабість, а я ж таки тут нібито для лічення живу. Я не знаю, хто саме винен у справі з Лавровим, і не знаю, до кого звертатися з докорами, а несправедливо докоряти не хочу. Може, ти знаєш, від кого то залежало?
Здоров’я моє все однаково, а ще остатніх кілька день боліло дуже вухо і голова – видно, навіяло десь, – сьогодні вже краще, але се мене дуже втомило. Було в нас так з тиждень холоднувато, але тепер знов літо.
Міцно цілую тебе. Привіт Михайлу Васильовичу і Ласочці.
Твоя Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 430.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 639.
Подається за автографом (ф. 2, № 256).