18.01.1913 р. До М. М. Комарової-Сидоренко
Гелуан | Гелуан. 5.I.1913 |
Люба Ріточко!
Поздоровляю тебе і твою родину з Новим роком і дякую за привіт. Догадуюсь, що ти вже мені писала, але я тільки оцю одну празникову картку одержала, а то нічого не мала, відколи я тута. Тобі я більш не писала, бо думаю, що тобі трудно листуватися. Я вже звикла не поясняти собі твого мовчання ніколи в лихий бік, бо ти не раз доказувала мені ділом твою справді щиру і незламну приязнь. Я маюся ліпше щодо нирок, але все ще дуже слабка і виснажена, тому й пишу так коротко. Міцно-міцно цілую тебе.
Твоя Леся
P. S. Я знов забула № твого дому.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 431 – 432.
Друкується вперше за автографом, що зберігається в Київському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки (Кн. 1427, а-431).